Читати книгу - "Тетаавва. Серце дракона, Євгеній Шульженко"

​Камера повільно вийшла на Святкову площу та трохи піднялась вгору. Викладена мозаїка сходилась та розходилась в дивовижних візерунках, виконаних усімавідтінками сірого кольору. Посеред площі Мокра арка, з отворів стелі якої течуть тонкі цівки води. Всю площу заполонили люди. Вони чемно вишикувались один за одним, очікуючи своєї черги.

​Жінка, що була наступною, подивилась вгору, затамувавши подих, відчувала божественну присутність. Її погляд світився щастям та страхом одночасно. Вона зробила крок та протягнула руку. Цівка обірвалась, зробивши невеличку калюжку в долонях. Жінка швидко торкнулась долонями обличчя. Закрила очі та ковтнула те, що лишилось, не впало на землю. «Слава ТетаАвва! Слава Батьку! Слава мені!» - гордо та голосно крикнула жінка та звільнила місце наступному.