Читати книгу - "Яничари, Кулик Степан"

— Так, Предтечі врахували досвід Землі і постаралися вжити всіх заходів, щоб в Імперії більше ніколи і за жодних обставин не виникала суперечка про право престолонаслідування, — тихо промовив метр Нік-кита, він же граф Арктуріанський, пер Імперії та голова СЗВІБ (Служби зовнішньої та внутрішньої імперської безпеки), входячи в опочивальню і відважуючи бездоганний церемоніальний уклін. — Але вони навіть не уявляли собі, наскільки може бути витончений у хитрощах нелюдський розум. Це ж треба зуміти перетворити на зброю нападу найнадійніший захист супротивника.

— Ти, Ніку, замість того, щоб розумом еннемі захоплюватися, краще б витратив свій час на пошуки принца… — невдоволено пробурчав Олекс-сандр. — Або, хоч би, його викрадачів, якщо вони тобі так подобаються…

Охоронець і керівник СЗВІБ переглянулися, а Кір-рил взяв собі на замітку — ще сьогодні перевірити професійний рівень білявої асистентки лікаря. І — або зайнятися підвищенням її кваліфікації, або — звільнити... Зазвичай, дратівливість і похмурий настрій Імператора пояснювалися незадоволенням перебігу обов'язкової ранкової процедури.

— Чого граєте в переглядання? — спитав Олекс-сандр III «Справедливий», посилено пихкаючи цигаркою і дивлячись з-під нахмуреного чола на своїх двох найвідданіших слуг. Людей, наділених такою безмежною — явною та таємною — владою над долями підданих Імперії, що вище був тільки він сам. І вгадавши хід їхніх думок, суворо додав, пригрозивши пальцем.

— Командоре, дівчинку не чіпати! Дівчинка хороша, старанна... Все добре зробила... Ми задоволені... Нас зло бере, що стільки світлих голів досі не можуть зрозуміти: як еннемі вдалося викрасти принца? А головне, куди вони примудрилися його сховати? Ми б засмутилися, але змогли зрозуміти: якби вороги вбили нашого сина і навіть розпорошили на атоми, але спадкоємець престолу живий! І ми щодня дізнаємося про це, вже майже три місяці! Метре, наше терпіння закінчилося! Тому якщо найближчим часом ми не почуємо від тебе зрозумілих пояснень і чіткого плану дій, то будемо змушені подумати про твою відставку…

Імператор недбало чиркнув пальцями по горлі.

Це було вже друге попередження за останній місяць, отримане головою СЗВІБ, — а всі знали, що втретє слово Імператора не розходиться з ділом. При цьому, винятку не буває ні для кого. І всі минулі заслуги, а також роки непорочної служби зараховуються лише для пом'якшення покарання. У даному випадку — вищий імперський сановник міг сподіватися на заміну страти безстроковим поселенням у якійсь провінційній дірі, а то й новій колонії. Із загальним населенням планети меншим, ніж мешкає в одному багатоквартирному будинку столиці. Та й то, якщо у Алекс-сандра ІІІ у той день буде достатньо гарний настрій, щоб розглянути клопотання про помилування.

— Вашій Величності видніше, де краще використовувати таланти своїх підданих, — із показною смиренністю вклонився метр Нік-кита. — Але, я саме прийшов повідомити вам про деякі гіпотези співробітників аналітичного відділу, які здалися мені цілком розумними та гідними вашої уваги. Хоча, боюся, якщо все трапилося саме так, як вони припускають, то пошуки принца не лише не полегшаться, а взагалі стануть неможливими. Або дуже і дуже тривалими.

— Говори, метре... — нетерпляче перебив його слововиливу Імператор. — Не мудрагельствуй. Не варто передчасно мостити під зад солому. Закудкудакаєш, коли мацатимуть... Що там твої аналітики придумали?

Вживання в мові анахронізмів було ще однією з тривожних ознак, які вказували, що настрій Імператора стрімко погіршується.

— Вибачте, Ваша Імператорська Величність, — голова СЗВІБ ще раз вклонився, наче присоромлений тим, що його викрили в такій хитрощі. — З вашого дозволу, я доповім по пунктах. — І дочекавшись заохочувального кивка, продовжив. — По-перше, — практично зі стовідсотковою впевненістю можна припустити, що принц Олекс-сандр не покидав межі Ирію.

— Мотивуй?

— З моменту викрадення спадкоємця престолу, не було зареєстровано жодного несанкціонованого старту. Не тільки безпосередньо з поверхні планети, а й з орбітальних станцій. Крім того, охоронна апаратура космопортів не зафіксувала проходження через термінали невідомих осіб імператорської сім'ї.

Декілька секунд Алекс-сандр III обмірковував усе почуте, а потім запитливо глянув на охоронця.

— Що ти на те, Командоре?

— Так, це можна було б вважати цілком переконливим фактом, — кивнув ствердно Кір-рил. — Якщо тільки за період, що цікавить нас, на якомусь терміналі, жодного разу не виникало непередбаченого тимчасового збою апаратури. Наприклад, короткого замикання.

Імператор глянув на голову безпеки.

— Я згоден з уточненням колеги, Ваша Величність... — без жодної затримки продовжив той. — Мої аналітики дійшли такої ж думки і все перевірили ще раз. Але, нічого не тільки виходить за рамки буденності, а навіть «планових» неполадок, за весь період, що цікавить нас, не зафіксовано. Більше того, за останні роки відділи безпеки космопортів та митні служби взагалі не реєстрували жодних позаштатних випадків зі скандалами. Жодних вимог пропустити їх без черги та огляду «вагітних» чи особливо заслужених осіб. Тому я й смію стверджувати, що спадкоємець не те що все ще перебуває в планетарній системі Ирію, але навіть межі Столиці не залишав.

— То в чому ж річ, Ніку? Негайно встановіть додаткові детектори у всіх аеропортах, портах, вокзалах, станціях метро та інших об'єктах масового пересування мешканців. Викрадачі не можуть вічно тримати принца в тому самому місці, не привертаючи до себе уваги.