Читати книгу - "І в горі і в радості , Іванна Турецька"

Вже два роки вона була закохана в одного хлопця на рік старшого від неї. Вперше вона побачила його в інституті на одній із спільних пар, дві групи прийшлося об'єднати тому що вчитель був захворів, і тепер на заміні був інший, але він мав у цей час достатньо своїх пар щоб і ще ці окремо вести..

У нього було руде волосся, але це йому було тільки до лиця, і сірі очі, які закривали окуляри. Форма обличчя їй нагадувала Кена із ляльок барбі якими вона колись гралася в дитинстві. Вона намагалася з ним заговорити, та незнала як це правильно зробити. От на третій рік свого навчання вона таки вирішила що наважиться.. Відсвяткувавши своє 18 річчя вже в гуртожитку із подругами, вона набралася сміливості на наступний день з ним заговорити.. 

Він саме стояв біля вхідних дверей інституту чекаючи коли батько під'їде і забере його, тому що він був місцевий. От тут і Соня ніби то випадково йдучи до дверей зіштовхнулася із ним.

– Ей ти чого штовхаєшся? Відповів Рома.

– Ой вибач я задумалась і тебе не помітила..

До речі мене Соня звати! А тебе як?

Хоча вона і так знала як його звати..

– Мене Рома! Трохи сердито відповів Рома.

Та коли він побачив її, він вже й забув що це вона штовхнула його. Він був захоплений її красою і ніжний голос так і звучав в його голові, навкруг себе він вже нічого не бачив, тільки її, він вже й забув що він чекає на батькову машину. І вирішив дізнатися про неї більш детальніше. Йому на той час було вже 19.

В цей час якраз надїхав його батько Максим Вікторович 

– Мені пора. Відповів Рома. Ще побачимось!

І швидко вискочив у машину, такий веселий ніби йому подарували мільйон доларів. І це не міг не помітити його тато.

– Що таке Рома що ти аж сяєш від щастя, що сталося?

– Нічого тату, все добре, просто настрій хороший. 

У Роми мами не було, вона померла коли він мав близько семи літ. І тато його виховував один.

Можна сказати його батько був консервативний, і любив дотримуватись своїх встановлених правил вдома і так сина навчив. Оскільки він був католиком, і щонеділі ходив до церкви, то вчив сина правильно поводити себе в суспільстві, Рома не курив, і не вживав алкогольних напоїв. Також батько вчив його як він себе має повидити з дівчатами, і звісно ніякого сексу до шлюбу не повинно було бути. Та втім Рома не наважувався йому перечити, адже трохи боявся його.. Але коли він зустрів Соню, він закохався в неї з першого погляду, і на наступний день запросив її на побачення.

– Привіт! Прекрасна незнайомко! Промовив Роман. Чи не хочеш ти зімною піти на побачення?

– Привіт! Можемо піти, я згодна. Звісно вона погодилася, адже вона так довго цього чекала..

– Куди ти хочеш піти?

– Давай підемо в кафе. Відповіла вона. 

– Домовились! Я оберу найкраще в місті!

– Добре! Як бажаєш..

Тепер вони разом ходили на пари, хоча і в різні аудиторію. Разом обідали і ось прийшов час іти ввечері в означений час їй на побачення.

Я зовсім не знаю що мені надіти. Думала вона. Та врешті знайшла свою найкращу сукню, наділа її, взула туфлі на підборах, вирівняла волося. І вже була готова, останній штрих її улюблені дорогі духи, не обійшлося звісно і без фарбування.. 

Отже вийшовши на вулицю вона побачила як під'їхав Рома, він відчинив їй двері, і вони поїхали в найдорожче кафе в столиці, де кава коштує, як її цілий обід в інституті. Та його батько був відомий бізнесмен і він міг собі це дозволити. За чашкою кави вони розмовляли про різні дрібниці..

– А ти які фільми любиш, які жанри тобі найбільше подобаються?

– Мені подобаються більше комедії, а тобі? Запитала Соня.

– Як би це дивно не звучало та я люблю драми. 

Хлопці зазвичай дивляться бойовики, та мені більше подобаються драми, аніж бойовики де занадто багато жорстоких сцен, і насилля.

– Драми ну і чудово. Колись сходимо в кіно. Подивимось якусь драму, а потім комедію! 

– Ок. Можливо прогуляємось по вечірньому місту.

– Я не проти. Відповіла Соня.

І вони пішли прогулюючись пішки по набережній Дніпра. Де на схилах Дніпра подував легкий вітерець і розгойдував річку і після цього видніли невеликі хвилі.

І тут вони вперше поцілувались. Та втім він розповів їй про погляди свого батька, і сказав що він готовий з нею одружитися, та йому спочатку потрібно закінчити інститут, в цьому році він уже його закінчував і влітку вони одружаться, йому буде 21 їй 20.  Вона була згідна. Рома тримав себе в руках до літа, і тепер він міг її знайомити з батьком. А вона із своїми батьками. Її батьки знали що в неї хтось є, та втім деталей знали не так багато. 

Виникає питання чому він послухав свого батька, він поважав його, та не тільки в цьому була причина. Він також мислив логічно і саме тому добре розумів, що дітям варто появлятися на світ тільки після шлюбу, адже вони нівчому не винні. 

Та втім ось і перша зустріч Максима Вікторовича і Соні його майбутньої невістки була цікавою.

Вона ніби справила хороше враження на Максима Вікторовича і він вирішив запросити її батьків до них в гості поближче познайомитися, і обговорити майбутнє весілля.

Соня подзвонила до мами.

– Привіт мамо! Батько Роми запрошує вас до себе в гості і хоче ближче з вами познайомитися!

– Добре! Скажи коли, і ми з татом приїдемо.

– Завтра о 17:00 чекаємо вас на спільну вечерю.

Коли приїхали батьки Соні, Максим Вікторович побачив що вони із простої сім'ї, що власне кажучи йому і не дуже сподобалося. До цього Рома мало йому розповідав про свою наречену, казав що її батько якийсь бізнесмен. І Максиму це не сподобалося що син його по перше набрехав щодо її батька, по друге тим що вони простолюдини. Він же хотів багатої нареченої для свого сина. І відповів що він не бажає що б його син одружувався на ній.

Неочікувано це було для них обидвох. 

Наступила осінь, це був її останній рік навчання. І Соня прийшовши в гуртожиток почала плакати.. Так щоб ніхто не бачив. Зранку як нівчому не бувало вона пішла на пари, та в душі у неї був смуток. Незрозуміло як поступить Рома в цій ситуації, адже він так слухав свого батька.