Читати книгу - "Переможців не судять , Іванна Турецька"

Все наче повернулося проти неї, вона зраджувала і тут зрадили її. Це і називається бумеранг, доля їй відплатила тим же. Все повертається чи хороше чи погане бумерангом. Навіть якщо комусь може здаватися що насправді це не так..

Тепер вже вона в розпачі незнала що робити, у неї не було грошей, так як чоловік позаблоковував всі картки, в неї були ще дорогі прикраси які вона додумалася здати в ломбард, щоб зняти якусь квартиру і піти на роботу.

Тим часом Дмитро вже також отримав урок на все своє подальше життя, йому було 35 коли він розлучився, він розчарувався в жінках. Так минув рік його самотності. І тут він почав звертати увагу на красуню секретарку, скромну і тендітну жінку, якої він чомусь раніше не помічав, так як весь його погляд був скерований раніше на колишню. Тепер він хотів її запросити на побачення, адже вона здавалася йому дуже гарною, повним протиріччям його колишньої, і її серце ще потрібно було завойовувати, і вона вміла цінувати і поважати себе і мала почуття власної гідності, красива, до того ж не заміжня жінка. Її звали Жанна. Жанна мале довге звиваюче волосся, карі очі і чорні брови як у тій пісні,  сама вона тримала себе гідно і була сильною при будь-яких обставинах, в неї не було страху перед чимось не звіданно новим. І її погляд гостро був прикутий до тих цілей і задач які вона собі ставила на майбутнє, вона вважала що кар'єра звісно це не головне в житті, та забезпечити собі гарне майбутнє не помішає. У неї була двокімнатна квартира на шостому поверсі десятиповерхівки, і власна робота яка їй подобалася і на якій вона добре заробляла, вона була самодостатньою жінкою, але не самонадіяною. Фігура витонченою красива, тонка талія. Іноді вона любила наряджатися в свої улюблені сукні і крутитися перед дзеркалом. Так вона і заворожила свого керівника своєю ніжністю і красою.  Він завів з нею розмову і запитав:

– Чи хотіли б ви піти зімною на побачення?

– Я на сьогодні маю інші плани, та втім цього тижня я можу знайти час для того щоб з вами кудись сходити! Куди саме ви мене запрошуєте?

– Давайте перейдемо одразу на ти, домовились, тоді скажите коли будите мати вільний час і ми з вами сходимо кудись! Що ви полюбляєте більше кіно чи театр. 

– Я люблю ходити на різні архітектурні виставки.

– Тоді я вас туди і запрошую, запрошення туди я дістагу, дасте мені відповідь коли будите мати вільний для зустрічі час.

– Домовились..

Так Дмитро Олексійович і почав зустрічатися з Жанною.

 І як відомо переможців не судять. 

Він все таки переміг і зміг знайти собі достойну і гідну пару, яку він покохав всім серцем і вона йому відповіла звісно взаємністю. 

Він все-таки переміг, тому що вчасно зміг розібратися із стосунками не гідної його пасії, і знайти ту яка справді була достойна стати його дружиною.

Кінець