Книги Українською Мовою » 💛 Фентезі » Патя в світі Галілео. Боротьба за виживання, Любава Олійник 📚 - Українською

Читати книгу - "Патя в світі Галілео. Боротьба за виживання, Любава Олійник"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Патя в світі Галілео. Боротьба за виживання" автора Любава Олійник. Жанр книги: 💛 Фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 3 ... 55
Перейти на сторінку:
Розділ 2

Ні, одразу дев’ять дур не могли пропасти. Не може так щастити матінці-землі.

В школі перебувати не було сенсу, тож я пішла додому, наостанок глянувши в клас. Як зазвичай, нікого.

Ні, одразу дев’ять дур не могли пропасти. Не може так щастити матінці-землі.

В школі перебувати не було сенсу, тож я пішла додому, наостанок глянувши в клас. Як зазвичай, нікого.

Вимкнула світло, вийшла в темний коридор, натягнула навушники, щоб послухати музику, але один навушник випав, тож я зігнулася і напівприсядки покрокувала до нього, рукою намацуючи гаджет на помитій підлозі. В цей час відчула, що мене придавило щось важке і живе.

— Йопт… а шоб тебе… вибачте! — прошипів голос, явно не очікуючи такого повороту подій.

— А шоб тебе… Куди преш, придурок? — не втрималася від несподіванки.

— Хто тут? З вами все гаразд? — спитав голос, і я зрозуміла, що це не просто випадкова зустріч.

— Так, вирішила полежати, ось відпочиваю. Бачу, ви теж. Лежіть-лежіть, я нікуди не поспішаю, — в незрозумілих випадках завжди краще подуркувати, ніж серйозно обурюватися.

Тіло заворушилося, і я відчула, як мене підіймають і ставлять у вертикальне положення. Що ж, так навіть зручніше.

— Ви хто? Що тут робите? — чоловічий голос тепер здавався трохи збентеженим.

Оце поворот! Я що, маю перед кожним, хто на мене навалюється, відчитуватися?

— Я, звісно, розумію, що ми з вами вже разом кувиркалися на підлозі, та ви трохи підганяєте події, — спробувала я пожартувати, приводячи себе до ладу.

— Шо? … Які події? Та хто ти в біса така? — почулися кроки, і за мить мої очі замружилися від надто яскравого світла, що ввімкнулося в коридорі.

Прокліпавшись, зиркнула напроти: до мене наближався хлопець, здається, позаминулорічний випускник. Я його пригадую, щоправда давно не бачила, хоча колись він був відмінником.

— А що ти робиш у школі? Тебе що, на другий рік залишили? Щось не пам’ятаю я такого однокласника.

Мені в кишеню за словом лізти не треба, і от тепер хлопець чухає ріпу і думає, як викрутитися. А й справді, що він тут забув?

— Все окей, мала, можеш іти, — сказав він, намагаючись здаватися впевненим.

Оце вже мені не подобалося.

— Ні, дорогий, скажи, що ти тут робиш, а то зараз покличу дядю Васю, вахтера, — я стала і склала руки на грудях, чим викликала справжню паніку в хлопця. Здається, тепер він готовий просто дременути.

— Слухай, мала, відвали. Думаєш, я не бачу, що ти запала на мене? Хочеш, щоб я тебе проводив? — дивно порухав однією бровою, вишкіряючись на всі тридцять два.

Ставало дедалі цікавіше. От чого він щось так приховує, що аж сіпається?

— Тебе як звуть, хлопче? — прийняла загрозливу позу, наче перед поєдинком. Моя цікавість розпирала, і зараз начхати, що я скоріше була схожа на бабку-пліткарку з під’їзду.

— Мала, припини цей цирк! Глібом мене звуть, я ж бачу, що ти мене пригадала, а тепер відвалюй звідси, поки…

— Поки що?

— Поки не пізно, а то можеш встряти в халепу, — сказав якось надто сумно і серйозно.

Усе, тепер точно я нікуди йти не збиралася. Мені будь-що необхідно з’ясувати усі деталі зникнення дівчат, і я все більше впевнювалася, що мій новий знайомий Гліб був втягнутий у цю справу.

Я уважно за ним спостерігала і краєм ока помітила, що він щось шукає.

— Замітаєш сліди, Глібе?

Треба було бачити цей вираз обличчя. Щелепа відвисла так, що очі ледь не повипадали з орбіт. Дівчата так роблять, коли вії малюють, а тут виявляється, що й хлопці так можуть. Він серйозно наблизився до мене майже впритул:

— Слухай, маєш дві хвилини згинути з моїх очей, інакше за наслідки не відповідаю. — Його руки взяли мене за худі з капюшоном і злегка відкинули назад.

На ногах я втрималася, і знову підійшла до нього, теж впритул.

— Глібе, — тихо по буквах промовила, пильно вдивляючись в очі, — зізнавайся, інакше закричу, що мене гвалтують. У школі, як ти вже встиг забути, є камери, тож усе з’ясується рано чи пізно.

Я повернулася, щоб іти, проте очікувала, що він мене розверне і в усьому зізнається.

І я була майже Вангою.

Не встигла ступити і кількох кроків, як мене різко розкрутив до себе обличчям. Він хотів накричати, проте стримався і поступово відпустив. Пішов до лавки, сів і обхопив руками свою голову. Там вирували справжні емоції, почесавши своє волосся, він сухо сказав:

— Тобі не можна тут бути, як ти не розумієш? Я хочу вберегти тебе. Тікай, поки не пізно.

Я натомість підійшла ближче, сіла поруч, відчуваючи, що все це — лише початок моїх пригод.

— Патя мене звуть. Бачу, ти так і не спитав би.

— Знаю. Я знаю усіх відмінників, — відповів хлопець, дивлячись на мене з легкою посмішкою.

— Чому? Чому саме відмінників? У тебе якийсь фетиш на заучок? — здивовано запитала я, намагаючись розгадати його дивний погляд.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 2 3 ... 55
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Патя в світі Галілео. Боротьба за виживання, Любава Олійник», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «Патя в світі Галілео. Боротьба за виживання, Любава Олійник» жанру - 💛 Фентезі:


Коментарі та відгуки (0) до книги "Патя в світі Галілео. Боротьба за виживання, Любава Олійник"