Читати книгу - "Заміжжя заради спасіння, Маріанна Ласкава"

- Хто господар машини?

- сказали що якийсь Поляков

- реально? Сам Матвій Поляков?

- ти його знаєш?

- ну капець, Кирило та його все місто знає це власник найдорожчої та найгарнішого в місті готелю "Оригінал"!

- та НУ?

- Прикинь!

- От капець оце я влип!

- ось і я про те! йолоп ти Кирило!

- і що робити?

- поки не знаю

- може все обійдеться?

- із цим типом? Не думаю!

- все так погано?

- дуже брате

- що будемо робити?

- Не знаю, 

- це повний капець 

- скажи у тебе в машині той старий відеореєстратор працював сьогодні? скажи що так прошу..

- так, а що?

- Отже, він цю аварію зняв?

- думаю так..

- чудово, а тепер пішли поговорити з цим типом

- впевнена?

- так

- добре пішли

І ми пішли назад.

Матвій ПОЛЯКОВ.

Я як завжди їхав додому зі своїм водієм Славіком і тут капець як на зло, наїхали на якогось хлопця через слизьку дорогу. От мені після важкого дня ще цього дня не вистачало. Що ж вина наша, скажу Славіку нехай, дасть хлопцеві гроші, щоб той мовчав про цей випадок, не хочу розголосу і проблем. Але тут помітив, як до нього примчала якась дівчина, з вікна я погано її роздивився, було ж майже темно і плюс далеко, але бачив, що фігура в неї, те, що треба, якраз така як я люблю.

 І тут Вовка  сказав:

- бос??

- що?

- що робити з цим хлопцем?

- дай йому ось цю пачку грошей, щоб мовчав, і без цих протоколів і так далі, вина наша, тому це компенсації і їдемо, не хочу цих проблем з поліцією

- як скажете

І він пішов, а я уважно спостерігав за цим усим з вікна, за кожним її кроком.

Уляна.

Я побачила як з машин вийшов хлопець, і пішов до нас, і дав пакет явно з грошима Кирилу і сказав:

- ось тримай, вина наша, це компенсація за ремонт, і звичайно запорука твого мовчання про сьогодні

- Отже, купити нас вирішили?

- не купити, а компенсувати витрати на ремонт машини дамочко

- це і називається купити!

- так, дамочка вгамуйтесь! І не лізьте не у свою справу, особливо коли розбираються чоловіки! А краще йдіть куди йшли!

- я нікуди не піду! І це моя справа!

- це Ваші проблеми, гроші ось, далі робіть що хочете

- вам так просто це з рук не зійде!

І тут вийшов цей тип із машини весь такий ніби тільки з обкладинки журналу, і серйозно  сказав:

- Славік  у чому справа?

- бос ця дамочка лізе не в свою справу

І він вийшов на світло фонаря і я його побачила, як він стояв майже біля мене, це був він Матвій Поляков, 35-річний, власник найдорожчого готелю в столиці, холостий після аварії його наречена п'ять років тому він вирішив більше не будувати стосунків. Про нього багато чого писали і говорили і хорошого там мало, а тут так. Весь такий ідеальний, у костюмі, легка щетина, на вигляд утомився, але все ж був дуже серйозний та грізний.

- добре, давай я спробую розібратися сам.

- як скажите  бос

- я вибачаюсь, це була моя провина, просто візьми гроші і на цьому наше питання буде закрито

- а якщо я всім розповім про аварію?

- Дівчинка тобі ніхто не повірить.

- ми можемо це перевірити.

- Не жартуй зі мною дівчинка, інакше пошкодуєш!

- час покаже, хто пожалкує і про що

І він узяв конверт дав його в руки Кирилові, сам пішов уперед, і сказав:

- Славік  пішли!

- Іду!

Потім він сів у машину, а цей Славік за ним і машина одразу газонувши, рушила.