Книги Українською Мовою » 💙 Містика/Жахи » А ти щаслива?, Шепіт Оповідачки 📚 - Українською

Читати книгу - "А ти щаслива?, Шепіт Оповідачки"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "А ти щаслива?" автора Шепіт Оповідачки. Жанр книги: 💙 Містика/Жахи. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 3 4 5 6
Перейти на сторінку:
Він вам допоможе

Я все ще поспішала. Мене не турбувала дивна тиша, що запанувала у поліклініці, відсутність інших відвідувачів — усе це мало б насторожити, але я не надала значення. Моя увага була спрямована лише вперед.    

Нарешті, біля рецепції з’явилися дві постаті. Медсестри.  

На перший погляд вони здавалися звичайними: молоді, привабливі, у білосніжних формах. Проте, коли я наблизилася, мене охопило неприємне відчуття, схоже на легкий холодок по шкірі.    

Щось у них було... не таким.  

Вони не розмовляли — їхні губи лише злегка ворушилися, і хоча слів я не чула, між ними ніби текла беззвучна розмова, повна значень, яких я не могла осягнути. Їхня поведінка мала дивну томливість, якась розслаблена млосність просочувала їхні рухи, наче вони перебували в стані напівсну. Погляди... Вони дивилися одна на одну і на мене з якоюсь майже ніжною прихильністю, немов ми всі давно знайомі й поділяємо спільну таємницю.  

Одна з них озвалася:  

— Ви прийшли на прийом до Нього?  

На останньому слові її голос зробив акцент, і від того в мені щось стиснулося. У тембрі її голосу прозвучало щось більше, ніж проста ввічливість реєстратора. Це було ніби... поклоніння?    

Я мовчки кивнула.  

Вона посміхнулася — ніжно, заохочувально, але ця посмішка мала у собі щось надмірне, ніби чекала моєї реакції, ніби хотіла, щоб я відчула певний ефект від неї. Потім вона легко вказала рукою вперед, до дверей.    

Я зробила крок, і в цей момент друга медсестра, яка до цього мовчала, прошепотіла:  

— Не бійтеся. Він обов’язково вам допоможе.  

Її голос звучав дивно мелодійно, майже пісенно, і це заспокійливе запевнення прозвучало... якось двозначно.  

Кому я довірилася?    

Та часу роздумувати не було. Попереду на мене чекали двері.
 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 2 3 4 5 6
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «А ти щаслива?, Шепіт Оповідачки», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "А ти щаслива?, Шепіт Оповідачки"