Читати книгу - "Шепіт у пітьмі: Наслідки, Дроянда"

Ви думали, що перемогли мене.

Що коли палали вогні на старій базі, а герої обіймали своїх дітей — я зник. Ви святкували. Пили за майбутнє. Думали, що світ знову ваш.

Але ви забули одне: пітьма не кричить. Вона шепоче.

Я чекав. Я спостерігав. Серед тіней, у шпаринах між снами й страхами ваших нащадків. Я дивився, як вона росте. Вона, що носить імення світла — Аліса. Донька тих, хто спалив моє тіло, але не мою суть.

Я не хочу знищити її. Я хочу, щоб вона обрала мене.

Бо ця гра — не про силу. Вона про вибір. Про шепіт, який поступово стає голосом.

І коли вона піде за мною — тоді й почнеться справжнє майбутнє.

Тіні не помирають. Вони просто чекають свого часу.