Читати книгу - "Пастка для ґеймера"

Усіх «пробило» висловитися і друзі говорили, перебиваючи одне одного.

— А моя улюблена група — Queen, — заявила Марта. — І взагалі, можна слухати все, крім репу й попси.

— Ну, не скажи… — засумнівався Вова. — Кожен вільний слухати те, що йому подобається.

— А я конкретно підсів на Led Zeppelin, Queen і Scorpions, — кинув Вася. — Рок старої школи… Клас!

— Блін, самі хардрокери зібралися, — зітхнула Софійка. — А я слухаю Діму Білана, Потапа… Такі лапочки!

— Боже! — не втримався Стас. — Реп — і то відстій повний, як явище! А тут іще й Діма Білан! Триндець!

— А моя улюблена — Linking Park і Fort Minor, — устряв Петрик. — Хоча зараз я слухаю «System of a down».

— Під Rammstein, — замріяно сказав Стас, — класно «качатися» у спортзалі. Там весь час їхній музон ганяють.

— А я вчора вперше послухала Nightwish, — згадала Оля, — дуже сильно зачепило. І сьогодні буду слухати. Хоча все залежить від настрою. Буває «Океан Ельзи», «ТНМК» чи Estetic Education дуже в тему.

— А що, і «Гайдамаки», і «Тартак» часом «пробивають»… — зауважив Сашко. — Хоча подобаються і Pain, Queen, Aerosmith, Evanescence, Iron Maiden… Багато чого, крім гопоти.

— Scorpions «рулить», — поважно сказав Артем, — особливо альбом Humanity Hour I.

— А ще мені подобається, — встряла трохи ображена Софійка, — Марія Шеріфович зі своєю «Молітвою» і прикольна пісня «Олені-олені»…

— Нормально… — поблажливо зауважила Марта. — Аби не реп…

— Це точно, — погодився Сашко. — Хоча справді, від настрою сприйняття музики змінюється. «Пре» й від Nirvana, Sex pistols, The stooges, The pixies, Bikini kill, L-7, The breeders, Velvet underground. А, скажімо, Lacrimosa — Der Morgen Danach… Класна готика!

— Багато моїх знайомих слухають Queen, і всім дуже подобається, — правив своє Вася.

— А співачка Fergie, — згадала Марта, — теж так нічо…

— Ні, народ, — не міг заспокоїтися Стас. — Куди все на фіг котиться? Linkin Park, 50 cent… Повний триндець, що народ слухає… A реп? Це ж просто «музика» для бізнесу. Всі репери живуть заради бабла! А народ «фтикає» тупі тексти без думки і якихось чотири акорди! Хоча б заради музики слід слухати Metallica, Queen, Scorpions.

— А мій дружбан каже, — підскакував на місці Петрик, — що офіґенна світова група — The Black Eyed Peas.

— Та ну… — почав було Артем, але зупинився, дивлячись кудись через голови друзів.

Тут нарешті компанія побачила, як до них прямують Таня зі своєю сестрою Мариною, про яку сьогодні було стільки розмов. Марина, вбрана в чорне й рожеве, була просто неперевершеною зі своєю нерівною, їжакуватою стрижкою, із сережками в губі й брові.

Дівчата підійшли, заговорили про те-се… Марина попросила в Марти сигарету, і та поважно простягнула старшій дівчині пачку. Марина взяла цигарку, подякувала й пішла собі. Таня одразу ж кинулася за нею, проте озирнулася — і всім здалося, що вона хотіла б залишитися з ними.

— Бач, якісь справи в них… — глянув услід дівчатам Петрик. — Хотів би я знати…

— Ти, «чоловіче-молекуло», — усміхнулася Юля, — можуть же бути секрети в сестер — від геть усіх?

— Та які там секрети, — подав голос Вова. — Мабуть, мама наказала бути вдома…

Тут усі згадали, що й справді час іти по домівках. Хоч би як цього не хотілося…

Розходилися хто куди. Артем, Петрик і Василь вирішили ще пограти в футбол зі знайомими хлопцями. Стас, як завжди, прямував до тренажерного залу — він хотів спершу трохи «покачатись», а вже тоді готувати уроки на завтра — скільки встигне. Марта і Софійка пішли додому разом — вони жили поруч.

— Кого ця Таня із себе корчить, я не розумію, — дратувалася Марта. — Була Юля, типу, красуня — так на тобі другу.

— Та заспокойся, хай собі дівчинка бавиться, — манірно знизала плечима Софійка. — Вона дограється. Сама наривається на отих скажених, що чіпляються до всіх «не таких».

— Ми ж разом гуляли, ходили в «Макдональдз», — раптом зітхнула Марта. — А потім її мов підмінили. Теж мені подружка — до Юльки переметнулася. Чим та Юля краща за мене?

— Не зважай! — кинула Софія. — Юлька якась задавака.

— Отож! — Марта хотіла ще щось сказати про Юлю, але раптом похопилася. — Слухай, а у тебе жуйки немає?

— Ні, — знизала плечима Софійка. — А що?

— Та ж накурилася, а гумку купити в кіоску забула, — скривилася Марта. — Зараз прийду додому, мати знову почне вичитувати: «Ти що, курила? Коли це скінчиться? Невже тобі байдуже твоє здоров’я?» — і таке інше. Набридло. А що тут такого? Хочу — курю, не хочу — не курю. Я ж не постійно смалю, як Вован… До речі, хочеш закурити?

— Та ні, — зніяковіла Софійка. — Сьогодні, мабуть, ні.

— Як хочеш. Я вже не буду, бо мати таки винюхає… Треба до батька перебратися жити! — несподівано заявила Марта. — Принаймні він мене любить! І квартира у нього велика.

— А мати не любить? — здивувалася Софія. — Мені здавалося, що вона до тебе так гарно ставиться…

— І що мені з її любові? — спохмурніла Марта. — Туди не йди, з тим не тусуйся, не кури, не те, не се… А до татика поїхала на минулі вихідні, так він мені шмоток на тисячу баксів накупив! Такий шопінг влаштував у торговому центрі! Хай трохи потеплішає, я покажу… Всім…

— Тисячу! — Софійка була приголомшена, — а я гадала, звідки в тебе такі класні окуляри, напівзатемнені! Це теж він?

— Точно, — Марта була задоволена, що Софійка згадала