Книги Українською Мовою » 💛 Фентезі » Магічна академія Вастус, Julybookss 📚 - Українською

Читати книгу - "Магічна академія Вастус, Julybookss"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Магічна академія Вастус" автора Julybookss. Жанр книги: 💛 Фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 3 ... 22
Перейти на сторінку:
Розділ 2. Кінець… чи Початок?

Я ніби проснулась після довгого сну, правда тіло не слухалось ніби вона було чужим. Я відкрила очі і перше що побачила це біла штора, яка ніби відгороджувала мене. На думку прийшла тільки лікарня і я намагалась згадати що сталось. Звук… Фари… Удар… 
Отже, мене збила машина і я в лікарні, але чому на мені нема ніяких переломів і нічого не болить. Скільки ж я проспала після аварії. Я хотіла когось покликати, та вийшло лише прохрипіти та й цього виявилось достатньо. Штора різко відсунулася і до мене зайшла жінка років 45.
- Як ти дитино? - з теплом спитала вона. - Ми вже й не думали що ти викарабкаєшся. Стільки тебе витягували, стільки магів приходило. Ти взагалі представляєш що б було з нами всіма якби ти не вижила?
- Я…- не змогла нічого вимовити.
- Зараз принесу тобі дещо, зразу голос з’явиться. - сказала жінка і десь побігла.
Питання крутились в голові: Чому до мене приходили якісь маги, невже медицина безсильна була? І чому їм повинно щось бути якби я померла? Не хочуть статистику портити? Подумати я не встигла, жінка вернулась з баночкою якогось лікарства.
 - Випий. - твердо сказала вона.
 - Дя… - прохрипіла і випила те, що дали.
Воно виявилось на смак солодкуватим, хоча я готувалась до противного лікарства, яке потрібно запивати.
- Дякую вам. - вже звичним голосом вимовила. - Можете сказати, що зі мною сталось? І взагалі як довго я тут лежу?
- Ох…, дитино, - мовила лікар. - лежиш ти тут вже 3 місяці, скільки ж намучились ми з тобою. А що сталось невже не пам’ятаєш?
Я лише похитала головою.
- Тоді слухай, - почала розказувати. - наскільки я знаю, ти вирішила випробувати якесь заборонене закляття. Там про душу шось і тіло, я точно не знаю, тому брехати не буду. Ти зробила так, що твоя душа відділилась від тіла і не могла вернутись назад, зазвичай душа покидає тіло, коли воно загинуло, а твоє було живе. Тому душа не могла ні переродитися ні вернутись назад, так ти і літала між двома світами. Ректор майже кожен день приводив нового мага, щоб вернути твою душу та все було бестолку до сьогоднішнього дня.
- Так, стоп!. - не могла я слухати цього дальше. - Що ви несете, яка душа, які маги, який ректор? Мене збила машина коли я вискочила на дорогу.
- Амелія, - тепло усміхнулась вона мені, - ти ще не прийшла до тями добре, видно розум тебе обманює. - як дитині пояснювала вона мені.
- Амелія? - ще більше здивувалась я, або в цій лікарні хвора на голову лікарка, або я зійшла з розумі. - мене звати Валя. Валентина.
- Вале… що? - не змогла вимовити вона мого імені.
- Валентина, - повторила спокійно. - Мені 25, народилась в Україні.
- Укра… де? - ще більше здивувалась вона. - Ніколи не чула такого міста.
- А де я? - можливо мене вивезли за кордон на лікування.
- Ти в Магічній академії Вастус, - гордо мовила жінка, ніби це повинно було для мене щось значити. - в королівстві Амореї.
- Я нічого з того, що ви сказали не знаю. - в мене вже просто кипіла голова.
- Ти серйозно?! - недовірливо дивилась вона на мене. -  Тоді справи гірші ніж я думала. Сиди тут, я зараз вернусь.
Вона вийшла, а я надіялась, що це якийсь жарт і зараз до мене зайде справжній лікар і ми все обговоримо. Думки вернулись до Саші, невже він мені зрадив чи може зраджував вже дуже довго? Чи знає він, що я їх застукала? Чи взагалі знає, що я попала в аварію?
 - Адептка? - звернувся до мене чоловік, - Леді Мелінда каже, що у вас проблеми з пам’яттю. Можете розказати, що ви пам’ятаєте?
- Звісно, - я прочистила горло і почала. - … а тоді я напевно вибігла на дорогу і мене збила машина. Це останнє, що я пам’ятаю, далі як проснулась тут.
- Можете встати і підійти до дзеркала? - після довгих переглядок з леді, як її там, Меліндою мовив він.
- Так, звичайно. - я встала, вони відсунули штору і показали мені де дзеркало. 
Поки я до нього підходила, серце билось то частіше, то пропускало удар. Було враження ніби від цього залежить моє життя. Коли я вийшла з-за кута і побачила своє відображення в дзеркалі, я не змогла нічого сказати, тільки витріщалась і відкривала рот як риба. Моє колись каштанове волосся до плеч, стало білим і довжиною аж до сідниць, а мої зелені очі стали тепер голубими. Губи стали тоншими, брови грубшими, а мій 3 розмір грудей перетворився на ледь двійку. Це тіло було не моїм і коли я це побачила, все стало на свої місця. Думати, що мені зробили таку пластичну операцію нерозумно, та й то, що говорила жінка здавалось логічним тепер. Значить я померла в своєму світі, раз моя душа тут, а ця дівчина, чиє тіло мені дісталось, провела ритуал і сама себе погубила. Невже маги помилились і замість душі цієї Амелії, притягнули в тіло мою душу, яка якраз в цей момент напевно покинула моє тіло. 
Я повернулась до чоловіка і леді Мелінди, які весь цей час спостерігали за моєю реакцією.
- Це не моє тіло. - констатувала факт. - Можете передати магу, який мене воскресив, що він облажався.
- Він і сам це бачить. - пролунав голос із-за спини.
Невже там хтось був і я не замітила? Вроді ніколи на зір не жалілась. Вирішила глянути хто новий гість і різко обернулась. Перше, на що звернула увагу - це ідеально випрасувану чорну сорочку, підняла голову догори і побачила темно-коричневі очі, які дивились на мене, як на невдалий експеримент. Якби не його погляд, він би здавався дуже привабливим, чорне короткострижене волосся, в міру густі брови, невелика щетина та тонкі губи. 
- Що будемо робити з цим недорозумінням? - виділив останнє слово цей …
- Рей! - крикнув чоловік, якого покликала Мелінда, цікаво як його звати. - Не забувай, що ти тепер викладач. Тому стався до адептів відповідно.
- Наскільки ми знаємо, це не адептка Річардс. - відповів цей Рей. - І не факт, що в неї є магія, для того щоб навчатись в цій академії.
- Не переживай, я це перевірю. - наголосив чоловік.
- Ну тоді бажаю вам удачі. - на останок кинув чорноволосий та вийшов з приміщення.
Я знову обернулась до чоловіка з жінкою, щоб дізнатись: 
- Що на мене тепер чекає?

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 2 3 ... 22
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Магічна академія Вастус, Julybookss», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Магічна академія Вастус, Julybookss"