Книги Українською Мовою » 💙 Жіночий роман » Наперекір дружбі, Юліанна Бойлук 📚 - Українською

Читати книгу - "Наперекір дружбі, Юліанна Бойлук"

1 851
0
24.10.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Наперекір дружбі" автора Юліанна Бойлук. Жанр книги: 💙 Жіночий роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 3 ... 83
Перейти на сторінку:

— Ти не так мене зрозумів! Я ж... як другові пропонувала. Просто як другові... — Небеса святі, як же соромно мені зараз було! Здавалося, весь світ став свідком цієї ганьби! Мама і старша сестра Катя завжди казали, що не можна бігати за чоловіком. Але розум не владний над серцем...

— Я не так зрозумів тебе. Вибач. Як друг, звісно... Ти можеш на мене покладатися, як на друга. Найближчим часом неодмінно підемо. До речі, я влаштував тобі зустріч з Олегом Симонським. Як ти й хотіла, він чекатиме завтра о десятій в «Лагуні», — звісно, він не бовдур і зрозумів, що я зовсім не дружню зустріч пропонувала... Це так чітко було видно в його очах... Так вдало перейшов на тему роботи, аби нівелювати напругу між нами.

— Чудові новини, дякую, — сонячно всміхнувшись, я пірнула в будівлю офісу, не бажаючи й далі бути посміховиськом. Боже, як соромно! І як боляче! Я так і не зуміла сказати, що люблю... однак вже зазнала відмову... Невже я ніколи не пізнаю чарів взаємності? Якщо не з ним, то з ким тоді?

Гупнувши дверима свого просторого кабінету, я в розпачі впала у крісло і закрила обличчя руками. Мамо, будь ласка, поверни мене в дитинство! Я так хочу у твої обійми!

В мій світ розчарувань проникнув телефонний дзвінок. Побачивши ім'я Славка на екрані, я хутко витерла сльози з очей і взяла слухавку. Друг мав звичку телефонувати через відеозв'язок, тож я з усіх сил постаралася всміхнутися йому.

— Сашко, привіт. Пробач, що турбую! Я хотів... Стривай, ти що плачеш?

— Тобі здалося... В мене все чудово... Що ти хотів? — брехала я, не бажаючи його засмучувати.

— Не переконливо. Так, що трапилося? Відповідай мені хутко!

— Дрібниці, не варті уваги... Ти завжди телефонуєш тоді, коли в мене падає настрій, наче відчуваєш це! Не міг за десять хвилин, щоб я встигнула заспокоїтися? — жартома насварилася, відкинувшись на спинку крісла.

— Не міг! Друзі потрібні не лише тоді, коли все добре. Так, хутко збирайся і їдь у наше місце. Мені теж є, що тобі розповісти... Ти ж хочеш новин?

— Хочу новин, — всміхнулася я. — Буду там за двадцять хвилин.

— От і клас! Побачимося, — телефон блимнув, показуючи мені заставку. На душі стало хоч крихітку тепліше. Взявши до рук сумочку, я впевнено вийшла з кабінету.

— Таїсо, я пішла! Якщо буде щось важливе, телефонуй, — гукнула секретарці і попрямувала до виходу з офісу. Як же добре, що в житті є хоча б справжні друзі. Як казав один філософ, «якою б рідкісною не була істинна любов, істинна дружба трапляється ще рідше».

 

 

1 2 3 ... 83
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Наперекір дружбі, Юліанна Бойлук», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Наперекір дружбі, Юліанна Бойлук"