Читати книгу - "Фауст. Трагедія"

Яким же вас почастувати?

Ф р о ш

А що, хіба у вас усякі є?

М е ф і с т о ф е л ь

Хай кожен те, що хоче, п'є.

А л ь т м а є р

(до Фроша)

Іч? Ти почав і губи вже лизати!

Ф р о ш

Гаразд! Як вибирать — то рейнське вибираю:

Найкращі нам дари від батьківського краю.

М е ф і с т о ф е л ь

(просвердлюючи дірку в столі проти Фроша)

Ви воску принесіть, щоб затички ліпити.

А л ь т м а є р

Та це таке — дурних сліпити!

М е ф і с т о ф е л ь

(до Брандера)

А вам?

Б р а н д е р

           Шампанського вина,

Щоб шумувало аж до дна!

Мефістофель провірчує дірки; хтось тим часом поналіплював із воску пробок і затикає дірки.

Б р а н д е р

Й чужого не цураймось, друзі, —

Буває, й там щось добре є.

Хоч німцю щирому не до душі французи,

Він їхні вина радо п'є.

З і б е л ь

(коли Мефістофель підходить до нього)

Я кислого, признатись, не люблю,

Солодкого ж ніде не уникаю.

М е ф і с т о ф е л ь

Тоді я вам вточу токáю.

А л ь т м а є р

Ні, глуму я не потерплю!

Ану ж, погляньте прямо в очі!

М е ф і с т о ф е л ь

Про це й балакати не варт —

То був би надто смілий жарт.

Кажіть, до чого ви охочі?

Чим можу вас я пригостить?

А л ь т м а є р

Чим ваша хіть. Лиш не томіть!

Всі дірки попровірчувано й позатулювано.

М е ф і с т о ф е л ь

(з химерними вихилясами)

Грона є на лозі,

Роги є на козі,

Вино — це сік, лоза — деревина,

З дерева стіл, в нім скриті вина.

В природу глибше заглядай.

Вір в чудо й чуда дожидай!

Виймайте затички і пийте!

В с і

(повиймали затички; кожному ллється в склянку замовлене вино)

О пречудовий водограй!

М е ф і с т о ф е л ь

Та цур, ні краплі не розлийте!

(П'ють по другій).

В с і

(співають)

Прелюдожерно гарно нам,

Мов всім на світі кабанам!

М е ф і с т о ф е л ь

Поглянь, народ на волю вирвавсь наче.

Ф а у с т

Вони мені уже обридли всі.

М е ф і с т о ф е л ь

Стривай лиш, ще в усій красі

Побачиш їх нутро скотяче.

З і б е л ь

(необережно якось п'є; вино хлюпнуло додолу і взялося полум'ям)

Огонь! У пеклі я горю!

М е ф і с т о ф е л ь

(замовляє огонь)

Вгамуйся, приязна стихіє!

(До товариства).

Це тільки бризочка з чистилища вогню!

З і б е л ь

Це що ж таке? Та як він сміє?

Та ми за цюю чортівню…

Ф р о ш

Щоб ти такого більш не коїв!

А л ь т м а є р

А може, попросить на виступці панка?

З і б е л ь

Чи бач, нахаба отака!

Яких ти фіґлів тут наброїв?

М е ф і с т о ф е л ь

Заткнись, барило!

З і б е л ь

Ах ти ж помело!

Так ти ще будеш нам грубити?!

Б р а н д е р

Ну, начувайся, будеш битий!

А л ь т м а є р

(відтикає пробку зі стола; в лице йому жбухає вогонь)

Горю! Горю!

З і б е л ь

Це ж чародій!

Поза законом! Хлопці, бий!

Повихоплювали ножі і обступають Мефістофеля.

М е ф і с т о ф е л ь

(прибравши урочисто-таємничої постави)

Місце й час, схитнись,

Слово й вид, змінись,

Око й ум, змутнись.

Всі поставали