Книги Українською Мовою » 💛 Фанфік » Моя кров - це прокляття // Mattheo Riddle, Ila Styles 📚 - Українською

Читати книгу - "Моя кров - це прокляття // Mattheo Riddle, Ila Styles"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Моя кров - це прокляття // Mattheo Riddle" автора Ila Styles. Жанр книги: 💛 Фанфік. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 19 20 21 ... 24
Перейти на сторінку:

З Різдвом, Маттео.

Тей.

Маттео відкрив коробку і побачив усередині невеликий годинник на ланцюжку. Він був простий, але водночас елегантний. Усередині циферблата, коли він його відкрив, було вигравіроване невелике серце з написом: "Ти не один". Цей годинник був простим, але в ньому була магія — Маттео відчував, як він зігріває, даючи почуття спокою та підтримки.

— Дякую, принцеса, — прошепотів він собі під ніс.

Хоча він був один у замку, ці подарунки та листи нагадували йому, що вона завжди поруч.

***

Через кілька тижнів повернення Тейлор до Гоґвортсу.

Зима вже добігала кінця, коли Тейлор знову переступила поріг Гоґвортсу. Канікули закінчилися, і хоч її серце було радо повернутися до замку, з батьками хотілося провести ще трохи більше часу.

Коли вона вийшла з карети біля головних дверей замку, її серце застукотіло швидше. Вона знала, що Маттео чекає на неї. Кроки здавалися важкими, хоч швидкими. І ось, як вона ступила на першу сходинку, він вийшов з тіні вестибюля. Їхні погляди зустрілися, і в ту ж мить вона відчула, як усі страхи та тривоги, що накопичувалися за час їхньої розлуки, розтанули.

— Принцеса, — прошепотів Маттео, коли вона підбігла до нього.

Він обійняв її так міцно, ніби не міг повірити, що вона знову тут, поряд.

— Я так скучила, — прошепотіла вона, ховаючись у його обіймах.

Її голос тремтів. Вона відчувала його тепло, що здавалося єдиним захистом від усіх загроз. Він притис її до себе ще сильніше, відповідаючи тихо:

— Я теж скучив. Давай піднімемося у Виручай кімнату.

Тейлор кивнула, і вони зникли з вестибюлю.

— Тейлор, ти в порядку?

Вона трохи затихла, кивнула, намагаючись зібратися.

— Я… так. Тепер так.

Маттео, зітхнувши нарешті, обійняв її.

— Я не хочу, щоб ти знову потрапила у небезпеку. Я буду поруч, обіцяю.

Тейлор побачила провину в його очах.

— Маттео, — тихо покликала вона. — Ти знаєш, що це не твоя вина, правда?

Він глянув на неї з тривогою в очах.

— Я не впевнений, що це так, — відповів він. — Все, що відбувається пов'язане з моїм походженням. І кожного разу, коли я намагаюся відкинути це, темрява знаходить новий спосіб проникнути в моє життя.

Маттео схилився ближче, залишаючи на її губах цнотливий поцілунок.

– Я не хочу втрачати тебе.

Вона кивнула, відчуваючи, як серце переповнюється теплом.

— Я хочу бути з тобою.

Він знову схилився до неї, ніжно поцілувавши. Цей поцілунок був сповнений всього: пристрасті, ніжності, бажання. Тейлор відповіла, відчуваючи, як спалахує магія. Вони забули про все, окрім тепла один одного.

Маттео обережно поклав її на диван, нахилившись над нею, а Тейлор, тримаючи його за руки, відчула, як між ними прокидається вогонь. Їхнє дихання прискорилося, а серця билися в унісон.

— Принцеса, зупини мене, якщо я зайду далеко, — відповів він, його голос був тихим, але сповненим бажання.

Маттео нахилився ближче, їхні губи знову злилися у поцілунку. Вона відчула, як він обіймає її, притягуючи ближче, а її руки м'яко обіймали його шию. Вони продовжували цілуватися, поки не відчули, як їхнє дихання ставало важчим.

Тейлор відчула, як її серце б'ється швидше від емоцій.

— Маттео...

— Так? - спитав він, відриваючись від поцілунку, його погляд був сповнений бажанням.

— Я… я не хочу, щоб ти зупинявся.

Маттео посміхнувся, усвідомлюючи, про що вона каже.

— Я також цього не хочу. Але тільки якщо ти певна.

Вона кивнула, її очі віддавали рішучістю. Маттео почав вивчити її тіло, ніжно торкаючись її шкіри, викликаючи в ній хвилі бажання. Вона відповідала йому, відчуваючи, як у ній росте вогонь.

— Принцеса... — тихо промовив він, дивлячись на неї. — Ти така прекрасна.

Маттео продовжував обережно досліджувати її тіло, його дотики ставали дедалі впевненішими. Тейлор відчувала, як усі її страхи зникають, залишаючи лише кохання та довіру.

Коли їхні тіла злилися в один, вони відчули справжнє захоплення. Кожен дотик, кожен поцілунок, кожен звук ставав частиною їхнього загального досвіду. Вони знали, що це не лише фізичний акт — це була обіцянка, що вони завжди будуть разом, незважаючи на всі труднощі.

Кімната заповнилася ніжністю та теплом, коли вони віддалися один одному. Тейлор знала, що цей момент залишиться з нею назавжди — як уперше, коли вони стали чимось більшими.

1 ... 19 20 21 ... 24
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Моя кров - це прокляття // Mattheo Riddle, Ila Styles», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Моя кров - це прокляття // Mattheo Riddle, Ila Styles"