Книги Українською Мовою » 💙 Дитячі книги » Золотий ключик, або Пригоди Буратіно 📚 - Українською

Читати книгу - "Золотий ключик, або Пригоди Буратіно"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Золотий ключик, або Пригоди Буратіно" автора Олексій Миколайович Толстой. Жанр книги: 💙 Дитячі книги. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 19 20
Перейти на сторінку:
головою, поглядав блискучими очима на друзів, наче питав: а мені що робити?

Буратіно сказав:

— Артемон завідуватиме бутафорією і театральними костюмами, йому ми доручимо ключі від комори. Під час вистави він зможе імітувати за лаштунками гарчання лева, тупіт носорога, скреготіння крокодилових зубів, завивання вітру — для цього треба швидко крутити хвостом — та інші необхідні звуки.

— Ну, а ти, що ж ти, Буратіно? — питали всі. — Ким ти хочеш бути у театрі?

— Диваки, в комедії я гратиму самого себе і прославлюся на весь світ!

Новий ляльковий театр дає першу виставу

Карабас Барабас сидів біля печі у препоганому настрої.

Вогкі дрова ледве тліли. На вулиці періщив дощ. Дірявий дах лялькового театру протікав. У ляльок відволожилися руки й ноги, на репетиціях ніхто не хотів працювати, навіть під загрозою нагая на сім хвостів. Ляльки вже третій день нічого не їли і зловісно перешіптувалися в коморі, висячи на гвіздках.

З самого ранку не було продано жодного квитка до театру. Та й хто пішов би до Карабаса Барабаса дивитися його нудні п’єси і голодних обдертих акторів!

На міській вежі годинник вибив шосту. Карабас Барабас похмуро поплентався в зал для глядачів — порожньо.

— Дідько б узяв усіх цих шановних глядачів — пробуркотів він і вийшов на вулицю.

Глянув, моргнув і роззявив рота так, що туди вільно могла б залетіти ґава.

Навпроти його театру перед великим новим полотняним наметом стояв натовп, не зважаючи на вогкий вітер з моря.

Неподалік від намету на помості стояв довгоносий чоловічок у ковпачку, сурмив у сурму і щось вигукував.

Публіка сміялася, плескала в долоні, і багато людей заходило всередину намету. До Карабаса Барабаса підійшов Дуремар; від нього, як ніколи, тхнуло баговинням.

— Е-хе-хе, — мовив він, кисло скривившись. — Кепські мої справи з лікувальними п’явками! Мабуть, піду до них, — Дуремар показав на новий намет, — хочу попроситися свічки запалювати чи підмітати підлогу.

— Чий це клятий театр? Звідки він тут узявся? — проревів Карабас Барабас.

— Це самі ляльки відкрили ляльковий театр «Блискавка», вони самі пишуть віршовані п’єси, самі грають.

Карабас Барабас заскреготів зубами, смикнув себе за бороду й попрямував до нового полотняного намету. Над входом до намету Буратіно вигукував:

— Перша вистава цікавої, захопливої комедії з життя дерев’яних чоловічків! Правдива розповідь про те, як ми перемогли всіх своїх ворогів за допомогою дотепності, сміливості та залізної витримки…

Біля входу до лялькового театру в скляній будочці сиділа Мальвіна з гарним бантом у блакитному волоссі і ледве встигала продавати квитки охочим подивитися веселу комедію з лялькового життя.

Тато Карло в новій оксамитовій куртці крутив катеринку й весело підморгував шановній публіці. Артемон тягнув із намету за хвіст лисицю Алісу, яка прослизнула туди без квитка. Кіт Базіліо, також без квитка, устиг дременути й сидів під дощем на дереві, блимаючи злющими очима.

Буратіно, надувши щоки, засурмив у хрипку сурму:

— Вистава починається!

І збіг додолу по драбинці, щоб зіграти першу сцену комедії, в якій показували, як бідний тато Карло вистругує з поліна дерев’яного чоловічка, й гадки не маючи, що це принесе йому щастя. Останньою притьопала до театру черепаха Тортіла, тримаючи в роті почесний квиток на пергаментному папері з золотими ріжками. Вистава почалася. Карабас Барабас похмуро повернувся до свого порожнього театру. Узяв нагая на сім хвостів. Відімкнув двері до комори.

— Я вас, паршивці, відучу лінуватись! — люто загарчав. — Я вас навчу заманювати до мене публіку!

І ляснув нагаєм. Але ніхто не відповів. Комора була порожня. Тільки на гвіздках висіли обривки мотузок…

Усі ляльки — і Арлекін, і дівчатка в чорних масках, і чарівники у шпичастих шапках із зірками, й горбані з носами, як огірок, і арапи, й собачки — всі, всі, всі ляльки утекли від Карабаса Барабаса. Страшно завиваючи, Карабас Барабас вискочив з театру на вулицю. Він побачив, як останні з його акторів тікали через калюжі до нового театру, де весело грала музика, розлягався регіт, лунали оплески.

Карабас Барабас устиг тільки схопити бумазейного песика з ґудзиками замість очей. Але на нього зненацька налетів Артемон, повалив, вихопив песика і помчав з ним притьмом до намету, де за лаштунками для голодних акторів парувала гаряча бараняча юшка з часником.

Карабас Барабас так і лишився сидіти в калюжі під дощем.

1 ... 19 20
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Золотий ключик, або Пригоди Буратіно», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Золотий ключик, або Пригоди Буратіно"