Книги Українською Мовою » 💙 Жіночий роман » Наперекір дружбі, Юліанна Бойлук 📚 - Українською

Читати книгу - "Наперекір дружбі, Юліанна Бойлук"

1 929
0
24.10.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Наперекір дружбі" автора Юліанна Бойлук. Жанр книги: 💙 Жіночий роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 19 20 21 ... 83
Перейти на сторінку:

Коли Аліна підійшла і сіла мені на руки, мені в голову прийшла одна ідея... Щоб не псувати їй свято, я вирішив прикрити очі і уявити, що цілую Сашу, уявити, що це поцілунок, якого я дійсно жадав.

Пригорнувши дівчину до себе, я торкнувся губами її губ і спробував вкласти в поцілунок те, що відчував до своєї подруги, яка зараз, напевно, зустрічалась з тим, кого так кохала...

Радісні верески дівчат з роботи привели мене до тями і я нарешті відірвався від чужих губ, згадуючи, що все ж цілую не мою Сашу.

— Брате, це було дуже гаряче!

— Вау, круто, що я це загадала!...

Аліна ж сиділа мовчки і усміхалась, трохи почервонівши. Але ж це просто гра, вона не має так реагувати.

Цікаво, а якби це побачила Саша?... Вона б хоч трохи приревнувала?

За цими роздумами я й не помітив, як пройшло кілька хвилин і знову настала моя черга.

— Славо, правда або дія? — запитав мене Макс.

Я не хотів, щоб мене знов змусили цілуватись з Аліною, тому вирішив наостанок обрати правду.

— Нехай буде правда.

— У тебе є дівчина?

— Нема, — легко відповів я, полегшено зітхнувши, а потім встав з килима. — Народ, мені було дуже весело, я радий, що прийшов сюди, але завтра у мене відрядження, мені треба додому.

— Я проведу тебе! — сказала Аліна, теж підскочивши.

— Та не треба, я сам, — я пішов до дверей.

— Треба, — вперто сказала дівчина, попрямувавши за мною до коридору.

Коли я взувся і вдягнувся, вона подивилася на мене і, перш ніж я встиг щось сказати, чмокнула мене в губи.

— Буду чекати, коли ти повернешся з відрядження...

— Аліно, я...

— Я знаю, що ти не закоханий в мене, — перервала вона мене. — Однак я не збираюсь здаватись. Тим паче ти сам сказав, що у тебе нікого нема.

Я вже відкрив рота, щоб щось сказати, але так і не знав що. Розповідати тут і зараз про мої почуття до Саші було явно недоречно. Та й взагалі, Аліна просто випила трохи більше, ніж потрібно, і тому поводиться так. Наступного тижня все буде, як раніше....

— Бувай, Аліно, ще раз з днем народження, — сказав я і покинув її дім...

 

1 ... 19 20 21 ... 83
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Наперекір дружбі, Юліанна Бойлук», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Наперекір дружбі, Юліанна Бойлук"