Читати книгу - ""Вільні Вітру" Життя котячого племені , Катерина Скрипець (Ketty Lynx)"

Незнайомка різко кинула на нього свій погляд, її очі були дуже здивовані.

-Гарний? -Це слово вона вимовила так, ніби вперше отримала комплімент

-Так, а що тут дивовижного? -кіт все ще не розумів чим так її здивував

Незнайомка широко посміхнулася - Треба ж. Ти перший кіт, який назвав моє забарвлення "красивим", перший після мого брата. Ти не жартуєш, не знущаєшся зараз?

-Що ти! -Поспішив переконати її -Звичайно не жартую! Навіщо мені жартувати та знущатися? Не розумію тих котів, які вважають твоє забарвлення диким. Так, він незвичайний, хіба це погано? Як на мене, дуже цікаво подивитися які кошенята народяться

Незнайомка знову посміхнулася - Кошенята .. Дивно. Ти не схожий на моїх одноплемінників. Хто ти? Я не пам'ятаю тебе у своєму племені - принюхавшись - Ти з іншого племені?

Чорний кіт став на лапи - Дозволь представиться. Я Захід сонця, Король цього племені

-Король цього племені? Я що увійшла на територію іншого племені? -Захід кивнув -Ох. Як же мене попало? -Стривожено підняла на лапи -Здається в пориві прикрості я йшла не розбираючи дороги. Вибач, Король. Я покину твою територію

Злегка кивнувши на знак поваги, кішка зібралася спішно покинути територію племені.

-Стривай! -У пару стрибків виявився поперед неї -Ти ж не прийшла сюди воювати, вірно? -Тільки посміхнувшись -З кожним буває. Заблукала. З якого ти племені?

-Я Саламандра, Воїтелька племені "Шелест Осіннього Листа". Ми тут недалеко

-Ніколи не чув про таке плем'я. Я живу тут від народження, всі племена знаю.

-Ми Нещодавно сюди прийшли. Ми жили дуже далеко, ми були в дорозі кілька днів, доки не прийшли на ці землі. Тому я ще не всі сусідні племена знаю

-Ось як, нещодавно прийшли. Цікаво. Саламандра? У тебе незвичайне ім'я для воїна

Строката посміхнулася - Мені його мати дала, перед своєю смертю. Мати була з іншого племені, там у багатьох такі дивні імена. Твоє ім'я досить просте для воїна

Захід сонця засміявся -Так. Мені його батько дав - трохи помовчав - Ти не боїшся йти зі свого племені? Хіба не в кожному племені забороняється залишати межу племені?

-Заборонено. Але мені глибоко на ці заборони -знизала плечима -Я давно так роблю. На мене все одно ніхто не звертає уваги, всім на мої дії

-Як же так? -Вкотре здивувався кіт -Твої одноплемінники не помічають тебе?

-Я з народження чужа для них -сумно зізналася, опустивши голову - Тільки один брат, Шелест мене підтримує. Для всього племені я ганьба, і все через моє забарвлення.

-Зоряні батьки, це ж як так? Як можна ненавидіти одноплемінника за його забарвлення? Вперше таке чую. Твоє плем'я досить дивне на мій погляд

-Хіба не у всіх племенах так? Вибирають за забарвленням? Ніхто не хоче щоб над його кошеням насміхалися через смішне забарвлення. У моєму племені не сильно зациклюються над забарвленням своєї половинки, але їх все одно лякає дивне забарвлення

-У моєму племені ніхто не дивиться на забарвлення. Нам все одно якого кольору наш чоловік. В інших племенах, наскільки я знаю, також не зациклюються над забарвленням. Не думав, що є племена, де така дрібниця може лякати. Ти тому не хочеш жити?

Саламандра знову важко зітхнула: - Я втомилася від численних відмов котів. Вони всі як один хвилюються про забарвлення майбутніх кошенят. Наче їх нічого іншого не хвилює. От би знайти кота, який не зверне увагу на моє забарвлення. Таких напевно немає.

-Чому? -Здивувався кіт -Я наприклад є! Мені дуже шкода тебе, Саламандро

Строката посміхнулася -Не потрібно мене шкодувати, я цього не люблю. Жаль принижує Воїна.

-Ти Хочеш сказати що я міг би стати твоїм чоловіком? Я правильно тебе зрозумів?

Кішка відчула себе ніяково, тому поспішила піти геть -Забудь про це. Я не хочу щоб ти ставав моїм подружжям із жалю. Це принизить нас обох. Прощай

-Стривай! -Зупинив її, зібравшись з думками заговорив -У мене теж зараз важкий час. Я кілька днів тому поховав двох добрих кішок. Свою тітоньку і дружину .. -Саламандра поспішила висловити своє співчуття, кіт зупинив її -Почекай, нічого не кажи. Насправді вона не так, щоб була моєю тітонькою. Це я так її називаю. Вона була першою дружиною мого покійного батька. А дружина.. Зірка, була третьою дружиною

-Третій? -Вставила питання -Такий молодий, а стільки разів втрачав дружин? Який жах

-Не зовсім так. Так, я вдівець, лише двічі. Я встиг втратити першу та третю. Розумію, що в моїй родині, неприпустимо для нормального кота, напевно я не такий вже й нормальний. Це довга історія, не питай як я примудрився тричі одружується. Згодом розповім тобі про це. Насправді у мене майже не було кохання до Зірки, лише подяка за доньку. Зараз у мене одна дружина, Місяць, вона мати нашого сина, тепер взяла під опіку доньку Зірки. Ти маєш право не погодитися стати моєю дружиною. Навряд чи ти погодишся, дізнався, що я такий непорядний. Та й мати моя навряд чи схвалить мій вчинок. Але, я вже давно не кошеня, і маю право робити що хочу!

-А що скаже твоя друга дружина, Місяць? Думаєш, їй сподобається твоє рішення? Ні, Захід сонця. Це неправильно. Не можна на рівному місці пропонувати стати твоєю дружиною. Ми навіть до ладу не знайомі один з одним. Ні я ні ти, нічого один про одного не знаємо

-Тоді Давай познайомимося? Приходь завтра сюди, погуляємо, поговоримо, потоваришуємо!

Саламандра пішла, кинувши "добре прийду". Захід сонця не розумів чому ледь знайомої кішці, запропонував стати його дружиною, можливо біль втрати все ще діє на нього, можливо коту дійсно стало шкода кішку, і він вирішив довести їй, і її одноплемінникам, що навіть з незвичайним забарвленням можна мати сім'ю. Ось тільки як на це відреагують його родина, мати, дружина, а головне – діти? Що всі вони скажуть на це. Захід засмучився тому, що Іскристої Води більше немає, він би кинувся до неї за порадою. Але навряд чи її це втішило б. Та й кіт усе сам чудово розумів, не можна порушувати жалобу. Ще місяця не минуло, а він посмів замислюватися про нове одруження