Читати книгу - ""Опальна принцеса". В пошуках Дракона, Олена Гриб"

Ми проговорили п’ятнадцять хвилин. Я дізналась, яка безсовісна і як усі за мене хвилюються. Погодилася, що зробила дурість, коли загубила мобільний і вирушила на гірськолижний курорт, не залишивши рідним нові контакти. Пообіцяла телефонувати регулярно і не спілкуватися з незнайомцями. Натякнула, що дуже зайнята, тому найближчим часом в гості мене чекати не варто.

Потім зв’язок перервався, але я не засмутилась. У Аріни теж була лише чверть години на добу. Впевнена, одного разу долінейські вчені пояснять, що це означає і як усе працює, однак зараз я хотіла стрибати від радості, а не думати про чудеса науки і техніки. От якщо завтра апарат не оживе, ввімкну режим тривоги і жалю про марно витрачену можливість. А поки…

Безкінечне літо, незвідані землі, давні таємниці, Рік і надія, що якимось дивом вдасться поєднати непоєднуване, – хіба цього мало для щастя?

Метушня останніх тижнів навчила мене цінувати затишні хвилини тепла і розуміння. Я знала, що життя не складається зі свят і незабаром почнеться боротьба за майбутнє, але не збиралася відмовлятись від милих серцю моментів. Сьогодні належить тільки нам із шаєром, а завтра… На жаль, ніхто не здатен його передбачити.

З іншого боку, доля усміхнулася мені, хіба ні? Я отримала набагато більше, ніж могла побажати у найсміливіших фантазіях. У мене є вибір, і це головне.

Повернутися додому, до звичного побуту, сім’ї та друзів? Запросто, тому що я вільна! Мене ніхто не втримає проти волі, ніхто не накаже стулити писок і підкоритися найсильнішому, ніхто не закує в ланцюги за непокору.

Залишитися в Долінеї з Ріком і його колоритними родичами, за деякими з яких плаче колонія суворого режиму? Я можу і це, адже шаєр готовий боротися за мене. Так, буде важко, але зусилля окупляться сторицею, тому що (не треба брехати собі і прикриватися образою!) я не хочу його втратити.

Чи вдасться стрибати поміж світами? Налагоджувати контакти, проводити долінейцям екскурсії в музеях, засипати інтернет знімками драконів і посміхатися гнівним звинуваченням у фальсифікації? Може, колись з’явиться міжсвітове туристичне агентство… Або віртуальний туризм – як-не-як, я ставилася до співвітчизників зі зрозумілою тривогою і хотіла б, щоб вони познайомилися з Долінеєю за принципом «руками не чіпати, дивитись обережно».

Переді мною відкривалися такі перспективи, що голова йшла обертом! Телефон Аріни гарантував: у будь-якому випадку я не втрачу зв’язок ні з сім’єю, ні з ріє Нордесами. Я ніби зірвала джекпот, і як ним розпорядитися, залежало тільки від мене.

– Погожий день. – Рік дивився вдалину, на крихітні хмарки, що пропливали над темним лісом за річкою. – Не хотілося б повертатись так рано. Тебе цікавить Долінея, але музеї в палаці – нудьга. Як щодо заповідника гірських драконів? Там тимчасово мешкають двоє пустельних, до речі. Такі бешкетники! Туристів мало, доглядачі – твої фанати. Непогане місце.

Я радо кивнула і взяла його під руку. Сьогодні й справді був наш день – мирний, насичений, цікавий і особливий. А щодо завтра хвилюватися не варто. Воно настане. Обов’язково настане, тому що я нізащо не відмовлюся від своєї мрії.

Оповідання про світ "драконів" - "Особливе завдання", https://booknet.ua/book/osoblive-zavdannya-b402911

Якщо вам сподобалась ця історія, будь ласка, не забувайте про «вподобайки» та коментарі. 

Щоб дізнаватися про новинки, підписуйтесь на мою авторську сторінку і приєднуйтесь до мене в соцмережах.

Приємного відпочинку в чарівних світах!

Якщо маєте можливість, будь ласка, донатьте ЗСУ і волонтерам.

І, будь ласка, завжди пам'ятайте про те, що #RussiaIsATerroristState

Кінець