Читати книгу - "Одного разу в хірургії, Ягода"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Минув тиждень
Олег
Знав би хто як я ревную свою крихітку до цього реабілітолога .Я розумію ,що вона вибрала мене і вона підтверджує це своєю турботою і любов'ю,але коли бачу як цей Іван Степанович дивиться на неї своїм сальним поглядом готовий йому набити пику .
Так ,Олег ,тобі треба заспокоїтися .Вдих .Видих .Хух,ніби допомагає .
Попри свої погляди на мою зозульку Іван Степанович- чудовий фахівець.Його мені порадив Андрій і я дослухався до його поради .Лікар дає гарні прогнози на реабілітацію Віки .Він припускає,що моя дівчинка зможе ступати свої перші кроки вдруге в житті вже за місяць.
Щодня дивуюся яку сильну жінку я зустрів .Віка жодного разу не скаржилася ,що їй важко на реабілітації .Ну це тому ,що я ввімкнув режим квочки як тільки ми переступили поріг моєї оселі.Напевно, вона просто не хоче ,щоб я хвилювався .І все ж таки вона не звикла ділитися своїми проблемами .Але я вперто пхаю свого носа всюди .Ми разом вчимося довіряти одине одному ,ділитися переживаннями, думками .Я впевнений ,ми дійдемо до того моменту,коли дівчинка почне мене сприймати як свою підтримку і опору у всьому .І нехай увесь світ обернеться проти моєї Вікторії ,я буду завжди тримати її у своїх непробивних обіймах і ділитися своєю підтримкою.Я знаю,що вона сильна і все зможе, бо Вікторія в перекладі означає перемога,але кожна сильна духом людина хоче ставати слабкою в чиїхось обіймах.І я зроблю все ,щоб саме мої обійми стали її джерелом сили.
Я раніше не помічав за собою,що мені подобається за кимось доглядати ,а з Вікторією це так приємно .Мені хочеться її носити на руках завжди.Кожного разу ,коли я її піднімаю вона заводить про те ,що вона важка ,але для мене вона легше пір'їнки.Така тендітна і легка .Я не втрачаю можливості доторкнутися до неї зайвий раз, пригорнути до себе .Мені мало її дотиків ,поцілунків, мені мало її цілої! Я не знаю як я раніше жив без неї , тепер моя квартира ожила,а ранішнє пробудження нагадує казку .Як би моя воля я б її з ліжка і квартири не випускав би ,але нажаль тепер це неможливо.Але я ми наздоженемо втрачений час ,коли Віка стане на ноги .А зараз потрібно допомогти їй у цей нелегкий для неї період .І все сталося через халатність якогось мудака на колесах.Його і досі не знайшли та й, напевно, вже не знайдуть.Це грає йому на користь ,бо я б його стер у порошок.
Нарешті за годину очікування в полі мого зору з'явилася моя красуня ...
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Одного разу в хірургії, Ягода», після закриття браузера.