Читати книгу - "Некоханий, Драч Марія"

— Я домовився з деканом, — пояснив Герман. — Він нічого не обіцяє, але я зміг його переконати дати тобі шанс. Якщо все вдасться, ти займатимешся тим, чим хочеш.

Я акуратно опустила пакети на підлогу і секунду повагавшись, невпевнено, трохи боячись, підійшла до Германа ближче. Він припинив рухатися, завмер на місці, здивовано спостерігаючи за мною. Підвівшись навшпиньки, я міцно обійняла його за шию і поцілувала у щоку, яка трохи поколювала щетиною.

— Дуже дякую тобі. Це багато значить для мене, — із щирістю промовила я.

— Нема за що, маленька моя, — я відчула його усмішку і легкий поцілунок у скроню.