Читати книгу - "Породжені хтивістю, Ксенія Євчук"

Кейт не будить мене. Я пів ночі не спала. Вона прекрасно знає, що мене не потрібно будити. Вона може сама піти і зробити собі сніданок. Може увімкнути телевізор. Вона може робити все-бо мій дім також її.
Як і її дім-мій.
Я прокидаюсь по обіді.
Кейт слухає музику в навушниках і сидить на кріслі біля балкону.
Вона дивиться в вікно. Сьогодні погода не така, як вчора. Пасмурно.
-Буде дощ?
Я говорю доволі голосно, щоб вона мене почула. Кейт повертається до мене і посміхається.
-Так. Десь під вечір.
-Можемо зараз прогулятись, щоб за дві години бути дома. -я потягуюсь на ліжку.
-В нас буде дві години, якщо ти за 10 хвилин зберешся.
Я підлітаю з ліжка і біжу в ванну, щоб помити обличчя і одягнутись.
З моєї кімнати лунає гучний регіт подруги.

***
 

Я підморгую хлопцю на касі. Він червоніє. Кейт штовхає мене ліктем.
-Боже, для чого ти стільки набрала?
-Ти ще потім подякуєш мені.
Я закочую очі і підходжу до каси.
-Привіт.
Хлопець ще більше червоніє.
-Привіт.
Він повільно пробиває наші продукти.
-Я раніше тебе тут не бачила.
Кейт пирхає.
-Я сьогодні перший день. Не судіть мене ще.
-Ти часом не колишня модель?
-Рені, будь ласка, заспокійся. -Кейт потирає очі.
Я посміхаюсь тому, що йому дуже ніякаво, а Кейт придушує сміх.
 

Нарешті хлопчина пробиває останній продукт. Він дивиться на мене сповненими щастя очима.
-Ще побачимось.
Я махаю йому рукою, але не відповідаю.
Ми виходимо з магазину, тримаючи в руках по два величезних пакети.
-Ще закохається, бідолаха.
-Він доволі милий.
-Ти розіб'єш серце Норському.
-Ха-ха, дуже смішно. -я штовхає її дупою.
-Ну ти й. -вона б'є мене по стегну пакетом. 
Я корчусь від вдаваної болі і починаю бігти, показуючи їй язика.
-Ти гірше мене! -кричить вона.
Потім біжить за мною.

Данір.

 

Я кожну хвилину думаю про неї. Мене вже не врятувати. Потрібно лікуватись.
Джеймс ходить по кімнаті і бубонить одне й те саме.
-Та заспокійся ти вже.
Сьогодні мають прийти хлопці. Все має бути весело і круто. Як і завжди, коли ми разом. Але цей баран від ранку торочить хуйню про якогось хлопця.
-Бля, він лох. Я колись розірву його.
-Бідний Ставрос.
Я вже вивчив і його ім'я і його фамілію. І де він живе. І чим він дихає.
-Нехай поїсть гівна цей Ставрос.
Я сперся на диван і увімкнув телевізор.
-Що він тобі такого зробив?
-Народився. Його матір зробила б світові ласку, якби проковтнула тоді замість цього.
Джеймс б'є кулаком в стіну.

Типовий підліток.
Реніль теж підліток.
Я прикриваю очі.
Якийсь час брат продовжує лаятись, а я слухаю його. І нарешті гримають двері.
Ура, ще двоє дибілів приєднуються до нас.
-Воу, ви жартуєте? Де дівчата? -Найт кривиться. -Ау, лялечки, виходьте. Я вас не бачу.
-Немає ніяких дівчат. -огризаюсь я.
Джеймс припиняє лаятись. 
-Найт, ти чортів геній. Клич дівчат.
-Може просто викласти пост, що ми чекаємо хорошої вечері? За хвилин десять під дверима буде стадо голих вагін.
Кріс найспокійніший з нас. Але деколи його виносить. І то так конкретно.
-Признавайся, де травку сховав? -Джеймс лапає кишені Крістофера.
-Ідіот, я вже давно не закидуюсь. Ти проспав два роки.
Хлопці повертаються до мене.
-Я пас. Дівчата будуть, але я йду до біса. В мене інші плани на сьогодні.
-Чи інша піхва? -перебиває Найт.
-Іди нахуй, друже.
Але бути відвертими, то пів року тому я був би першим в списку на такі ідеї. А ні, другим. Більше за мене, дівчат любить Найт. Найт любить чотири речі. Алкоголь. Хороші вечірки. Дівчат. І нас. 
Ми останні в цьому списку. Гарантую.
Джеймс витягує свій телефон і друкує пост. Я не розумію його. Днями він говорить про якогось демона. Як я зрозумів, то демон - це дівчина. А зараз він кличе дівчат, які зовсім не подібні на демона. Хіба вона повія. Це малоймовірно.
Але смаки Джеймса дивовижні.
Троє хлопців стають до фотки і шкіряться на камеру.
Хворі на голову.
Я досі спираюсь на диван, витягую телефон. Мої плани на сьогодні дуже хороші. І в ці плани входить миле дівча з котячими лапками.
Ха, я реально хворий.
 

Реніль.
 

Я повторюю вправи, поки Кейт готує їсти. Нам потрібно тримати себе в тонусі. Ми маємо виступати за наших хлопців, отже маємо мати найкращий вигляд.
Ми зараз добре наїмось і наберемо достатньо калорій. Перед цим я перевеважно тренуюсь. Кейт має більші груди, але вона худіша за мене.
Не скажу, що я не маю ні талії, ні грудей. Груди є. І вони хороших розмірів, але в мене ще є дупа. Велика дупа, яка добавляє мені як мінімум кілограм.
Ви думаєте, чому мене Кейт завжди б'є по ній?
-Ти писала йому сьогодні? -я потягуюсь і дивлюсь на подругу.
-Та-ак. 
-А він що?
Вона закочує очі і царапає себе по щоці.
-Можеш не казати.
-Зайди на його профіль.
Я не підписана на нього, але Кейт часто гортає його сторінку. Мені потрібні лічені секунди, щоб знайти його акаунт.
Троє з руйнівних на одній фото. Я не бачу Даніра. Він не проводить час із ними?
Ну і добре. Вони погано впливають на цей світ.
Я читаю опис під фото.
"Дівчатка, наша вечеря вже в дорозі?"
І я бачу посилання на адрес їхнього будинку.
-Ну і лохи. Хрін з ними.
Кейт сумно посміхається.
Я піднімаюсь на ноги і обіймаю її ззаду, вона потирається об мене щокою.
-Знаєш, мені так погано, що я згадую минуле. Воно ніяк мене не може відпустити...
Не воно, а він. Цей хлопець занадто тісно зв'язаний з її минулим.
Я стискаю її міцніше.
-Ти завжди можеш поговорити зі мною, пам'ятаєш?
-Так, дякую. Я люблю тебе, Реніль.
-І я тебе, Кейті.
Ми стоїмо так, а тоді починає диміти пара зі сковороди.
Я відступаю від неї і продовжую виконувати вправи на гнучкість.
А вона доробляє нашу вечерю.
-Тобі писав Юстер?
-Не згадуй про нього, він клятий зрадник. Говорить, що ображений, бо ми не приділяємо йому час, а потім трахає якусь повію.
Кейт гортанно сміється. 
-Він справді хороший.
-І дурний.
-І то правда.