Читати книгу - "Вічність у серці , Mira"

Минуло кілька років, і життя Софії та Микити змінилося, але їхня любов залишалася незмінною. Вони разом пройшли через труднощі, змінили свої погляди на багато речей і врешті-решт знайшли гармонію не тільки в стосунках, а й у власному житті.

Микита тепер став успішним підприємцем, а Софія відкрила власний кабінет психолога, допомагаючи людям знаходити шлях до себе. Вони подолали всі труднощі, що стояли на їхньому шляху, і тепер кожен день був для них можливістю разом будувати нові мрії.

Одного ранку, коли вони сиділи на терасі, милуючись схід сонця, Софія подивилася на Микиту і, усміхнувшись, сказала:

— Ми дійшли до того моменту, коли не боїмося навіть найскладніших питань. Ти був і є моїм домом, Микито. І це — найцінніше.

Микита взяв її за руку і відповів:

— Я тебе кохаю більше, ніж коли-небудь. І знаю, що наше майбутнє, скільки б часу не минуло, буде таким, як ми хочемо — разом.

Вони сиділи мовчки, і це мовчання було не з відчуття невизначеності, а з усвідомлення того, що всі їхні мрії і надії вже збулася. Вони створили своє власне щастя, і, дивлячись на все, що сталося з ними за цей час, розуміли, що любов справді може подолати будь-які труднощі.

Вони більше не сумнівалися в майбутньому, тому що знали: їхня історія — це не просто роман, а подорож, яка ніколи не закінчиться. І хоч життя приносить нові виклики, вони були впевнені — разом вони можуть пройти будь-які випробування, бо справжнє кохання не має кінця.

Так, вони разом зустрічали кожен новий день, і їхнє серце було переповнене вдячністю за те, що знайшли один одного, готові пройти через все — від першого погляду до вічності.