Книги Українською Мовою » 💙 Детективи » Нетопир 📚 - Українською

Читати книгу - "Нетопир"

835
0
26.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Нетопир" автора Ю. Несбе. Жанр книги: 💙 Детективи. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 20 21 22 ... 81
Перейти на сторінку:
Ось що мені хочеться дізнаватися про тебе. Але мені важливо, щоб ти сам хотів мені про це розповідати.

Харрі погладив її по шиї:

— Тобі хочеться дізнатися щось серйозне? Яку-небудь таємницю? — Вона кивнула. — Але таємниці зв’язують людей, — прошепотів він їй на вухо. — А це не завжди те, що потрібно.

Вони стояли в коридорі і мовчали. Харрі затримав подих.

— Усе моє життя мене оточували люблячі люди. Я мав усе, про що просив. Коротше, незрозуміло, чому я став таким, яким став…

Подув вітру з вікна погладив Харрі по волоссю так легко і м’яко, що він мимоволі заплющив очі.

— …Алкоголіком.

Він сказав це твердо і, напевно, голосніше, ніж слід. Бірґіта пригорнулася до нього.

— У Норвегії не так-то легко вилетіти з державної служби. Можна бути некомпетентним — це нічого; неробою — дурниці; начальство можна взагалі обкладати словами — байдуже. Загалом, що хочеш, те й роби: закон захищає тебе в усіх випадках. Окрім пияцтва. Двічі заявишся на роботу в нетверезому стані — вилетиш зразу. А свого часу було легше полічити дні, коли я приходив на роботу тверезим.

Він відпустив Бірґіту від себе і заглянув їй у лице — йому було важливо побачити її реакцію. Потім знову пригорнув її до себе.

— Так чи інак, але я якось жив. Ті, хто про щось здогадувався, вважали за краще дивитися крізь пальці. Напевно, їм слід було на мене донести, але в поліції своя кругова порука.

Якось увечері ми з товаришем їхали на Холменколлен, щоб поставити пару питань одному хлопцю у справі про наркотики і вбивство. Ми його ні в чому навіть не підозрювали, але коли, подзвонивши в двері, побачили, як він на скаженій швидкості виїжджає з гаража, вскочили в машину і почали переслідування. Включили «мигалку» і помчали на ста десяти по Серкедалсвеєну. Машину трохи заносило. Разів зо два ми чіплялися за край хідника. Мій товариш хотів був сам сісти за кермо. Але я був такий захоплений переслідуванням, що тільки відмахувався.

Що сталося потім, Харрі довідався від інших. У районі станції Віндерн з автозаправки виїжджав автомобіль. За кермом сидів хлопчина, який тільки-тільки отримав права і заскочив на заправку купити сигарет для батька. Поліцейська машина протягнула його автомобіль через огорожу, зачепила будівлю поряд із зупинкою, де двома хвилинами раніше стояли п’ятеро-шестеро людей, і зупинилася по той бік колії. Поліцейського, що сидів побіч Харрі, викинуло через переднє скло — він пролетів метрів двадцять і вдарився головою об стовпчик огорожі. З такою силою, що той погнувся, а для встановлення особи поліцейського знадобилися відбитки пальців. А хлопчина, що сидів за кермом другої машини, так і залишився паралізованим — від шиї і нижче.

— Я приїжджав провідати його в містечко під назвою Сюннос, — вів далі Харрі. — Він ще мріє коли-небудь сісти за кермо. Мене тоді знайшли в машині з травмою черепа і рясною внутрішньою кровотечею. Кілька тижнів валявся під крапельницею.

Щодня приходили мати і сестра. Сідали по обидва боки від ліжка, тримали його за руки. Вечорами, коли відвідувачів зазвичай не пускали, приходив батько. Сильний струс мозку вплинув на зір, і Харрі забороняли читати книжки і дивитися телевізор. Йому читав батько. Сідав упритул до ліжка і шепотів на вухо (щоб дуже не стомлювати сина) своїх улюблених письменників: Сигурда Хоеля і К'яртана Флейстада.

— Одну людину я вбив, другу на все життя зробив калікою і все одно залишився оточеним любов'ю і турботою. А опинившись у загальній палаті, насамперед попросив сусіда, щоб його брат купив мені півлітрову бляшанку джина.

Харрі замовк. Бірґіта дихала рівно і спокійно.

— Здивована? — запитав він.

— Я зрозуміла, що ти алкоголік, ще в першу нашу зустріч, — відповіла Бірґіта. — У мене батько алкоголік.

Харрі не знав, що на це сказати.

— Що було далі? — запитала вона.

— Те, що було далі… те, що було далі, стосується лише норвезької поліції. Мабуть, цього краще не знати.

— Ми зараз далеко від Норвегії, — сказала вона.

Харрі міцно її обійняв:

— Я і так сьогодні багато розповів. Продовження — в наступному числі. Мені вже час. Можна сьогодні увечері я знову прийду в «Олбері» і відриватиму тебе від роботи?

Бірґіта посміхнулася трохи сумно — і Харрі зрозумів, що з цією дівчиною все буде набагато серйозніше, ніж він гадав.

— Пізненько ти прийшов, — констатував Водкінс, коли Харрі увійшов до кабінету і поклав йому на стіл кілька ксерокопій.

— У менe jet-lag,[29] — відповів Харрі. — Є новини?

— Так, почитай. Юн Суе відкопав давні справи про зґвалтування. Зараз вони з Кенсинґтоном саме їх вивчають.

Вирішивши, що спершу необхідна чашка гарної кави, Харрі попрямував до їдальні, де наштовхнувся на веселого Маккормака. Вони замовили по порції white flat[30] і сіли за один столик.

— Телефонували з апарату міністра юстиції. А їм телефонували з норвезького Мін’юсту. Я якраз розмовляв із Водкінсом і так зрозумів, що у вас уже є хтось на прикметі?

— Еванс Вайт. Так. Він стверджує, що у нього алібі на той день, коли, як ми думаємо, було скоєно вбивство. Ми попросили німбінську поліцію розпитати ту жінку, з якою, якщо вірити Вайту, він тоді був.

Маккормак буркнув:

— Ти бачив цього хлопця лицем у лице, Харрі. Це він?

Харрі опустив очі і втупився в чашку. Спіралі молока крутилися в каві, нагадуючи галактику.

— Дозвольте провести аналогію, сер? Ви знаєте, що Чумацький Шлях — це зоряна туманність, що налічує понад сто тисяч мільйонів зірок? І що коли з одного кінця цієї спіралі летіти до іншого зі швидкістю світла, то за тисячу років не здолати і півшляху? Я вже не кажу про те, щоб облетіти всю галактику.

— Забагато філософії зранку, Ховлі. Що ти хочеш усім цим сказати?

— Що людська душа — дрімучий ліс, який не можна спізнати за коротке людське життя. Що я уявлення не маю, сер.

Маккормак поглянув на Харрі якось тривожно:

— Ховлі, ти починаєш говорити, як Кенсинґтон. Мабуть, даремно я дозволив вам працювати в парі. У цього хлопця багато дивацтв.

Юн уставив слайд у проектор:

— У країні за останній рік було заведено понад 5000 справ про зґвалтування. Само собою, за такої кількості не можна щось шукати без статистичного підходу. Тобто перше ключове поняття для нас — «статистичні значення». Іншими словами, ми шукаємо тенденцію, яку не можна пояснити статистичними погрішностями. Друге ключове поняття — «демографія». По-перше, я шукав нерозкриті справи про вбивства або зґвалтування, де фігурують слова «задушення» або «ядуха».

1 ... 20 21 22 ... 81
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Нетопир», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Нетопир"