Читати книгу - "Врятуй мене, Лаванда Різ"

Варто було їй тільки з'явитися, як Кевін одразу відволікався від розмови, не звертаючи уваги на свою компанію. Він спостерігав, як Кетлін йде до нього, чекав її посмішки. І вона дійсно посміхнулася:

- Привіт, ще раз, - шепнула вона йому.

- Ну , привіт, малятко. Не бачив тебе чотири години, - відразу ж обійняв її, Кевін, цілуючи в губи, трохи довше ніж зазвичай, як завжди, не звертаючи уваги на погляди інших.

Сандра Майер, яку неприховано коробило при цих сценах, одразу заговорила, як тільки Кевін перервав свій поцілунок:

- А ви знаєте, що ви схожі один з одним, як брат і сестра? Обидва світловолосі, блакитноокі, немов від однієї матері. У вас навіть імена співзвучні. А наскільки я знаю, такі пари ніколи не уживаються один з одним , їх тягне до протилежностей.

- Ти хочеш сказати, що мені потрібна пекуча брюнетка з глибокими і чорними, як ніч очима? - промовив Кевін, в точності описавши зовнішність Сандри, - У мене були такі дівчата, але зізнатися чесно, вони ніяк не чіпали мого серця, - навіть Кетлін зрозуміла, що Кевін відкрито натякає на їхні минулі стосунки з Сандрою, нітрохи не шкодуючи зарозумілості самої Сандри . - А те, що ми схожі з Кетлін, це навіть дуже здорово. Подібне притягує подібне. Наскільки я знаю, міцні подружні пари, до старості дійсно стають схожими один на одного, а у нас це вже є.

- Не сміши людей, Кевіне! - фиркнула брюнетка, полоснувши його поглядом. - Ти просто не здатний прожити з однією жінкою до самої старості! Ти розпещений, ти примхливий, тебе постійно повинні хвилювати нові відчуття і емоції!

- Я це врахую, дідько, потрібно обов'язково записати, - пожартував Кевін. - А може, ти просто говориш про іншого Кевіна, який тупо користувався тими хто себе йому пропонував, не відкриваючи їм своєї душі? А, барбі? Ти ж не знаєш, що мені насправді потрібно.

- Як ти мене не переконуй, але це факт - блондинки холодні в ліжку! - Не вгамовувалася уражена Сандра.

- Чого не скажеш про хлопців блондинів, вірно? - іронічно посміхнувся їй Кевін. - Знаєш, пора б розвінчати міф про те, що і брюнетки гарячі дівчинки.

- Може вже досить?! - не витримала Кетлін, напружуючись в обіймах Кевіна. - Гидко, правда. Ви як п'яні матроси в порту. Хочете позмагатися в дотепності? Тоді я пішла!

- Ні, пробач, пробач, я не хотів, дійсно бридко вийшло. Я тебе не відпущу. - Кевін обійняв її сильніше, презирливо глянувши на Сандру, - Досить заздрити,  Сандра, це не добре. Це один із смертних гріхів. Так що краще порадій за ближніх. І нехай тебе більше не обтяжують можливі проблеми в моєму особистому житті! Я пришлю тобі запрошення на наш золотий ювілей!

  Нервово смикнувши плечем, і відштовхнувши Діна, який стояв поруч, Сандра пішла з самим ображеним виглядом.

- А ти, засранець, Кевіне, вкусив її все-таки, - зауважив йому Еш. - Бідолаха Кетлін, тепер ти для Сандри ворог номер один. Тепер ти бачиш, яка іноді в ньому спливає безсердечна скотина?

- Еше, заткнися, ти ж в курсі, що на чорному тілі синців майже не помітно? Не слухай його, Кетлін, він теж мене ревнує. А з Сандрою я був ще дуже навіть м'яким!

Повернувшись до нього, Кетлін вдивлялася в нього своїм проникливим, допитливим поглядом.

- Так, я ж казав тобі, що в мене купа недоліків, і я буваю нестерпним, але я не поганий , - ніби захищаючись, вимовив Кевін.

- Я знаю, - спокійно відповіла вона, посміхнувшись.

- Правда? ... Мені подобається, як ти на мене ... ось так дивишся, - він щасливо посміхнувся, зарившись в її волосся.

- Голубки, ви тільки не забувайте, що навколо вас теж люди, може їм і буде цікаво поглянути на все це реаліті шоу, але я проти збочень, - бовкнув Ештон, відволікаючи увагу друзів на себе.

- І давно? - Кевін підморгнув йому. - Чого ти від мене хочеш?

- Я? Потім скажу, але чого хочеш ти - написано у тебе на лобі великим виділеним шрифтом і це мене турбує, як її духовного брата. Ти ж в курсі, що Міранда записала Кетлін в члени нашої родини?

- Ага, все життя, з тих пір як знайомий з тобою мріяв бачити тебе в якості свого родича, - посміхнувшись, заявив Кевін, тягнучи дівчину до виходу.

Прощаючись з нею біля будинку, обійнявши її, він додав, прошепотівши їй на вухо:

- У цього нашого розіграшу є дуже нав'язливий і побічний ефект.

- Який же? - посміхнулась Кетлін, звичайно здогадавшись, але Кевін все одно відповів:

- Я вже великий хлопчик, і мені потрібно більше. Щось більше, ніж поцілунки. Так-так, ось про ці низинні потреби і розбивається вся романтика . Не смійся, мені вже не смішно, - зітхнувши, він помахав їй на прощання рукою, затримавшись біля машини, чекаючи, коли вона визирне у вікно зі своєї кімнати нагорі.

   А в суботу, відчинивши з ранку двері, Кетлін здивовано дивилася на його бешкетну задоволену пику.

- Кевіне? Ти ж начебто не збирався сьогодні приїжджати?

- А пам'ятаєш, недавно ти розповідала, що твій батько хоче собаку? - без привітання з порога заявив він. - Пішли зі мною. Пішли, пішли, - Кевін потягнув її до машини. Він відчинив задні дверцята і урочисто витягнув пухнастого, товстого цуценя.