Книги Українською Мовою » 💙 Детективи » Безтурботний, Ю. Несбе 📚 - Українською

Читати книгу - "Безтурботний, Ю. Несбе"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Безтурботний" автора Ю. Несбе. Жанр книги: 💙 Детективи. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 20 21 22 ... 133
Перейти на сторінку:
Майорстюа. На ходу він намагався зрозуміти, що ж таке він пив напередодні. Замість хворобливих спазмів шлунка — явних ознак вживання «Джима Біма» — всі органи чуття, здавалося, вкутала густа пелена липкого туману, розвіяти який, як з’ясувалося, не могли навіть най-різкіші пориви свіжого вітру.

Біля відділення Норвезького банку стояли дві поліцейські машини з увімкненими синіми мигалками. Харрі продемонстрував своє посвідчення одному з одягнених у форму патрульних в оточенні, пірнув під натягнуту стрічку і попрямував до входу в банк, де Вебер розмовляв із кимось зі своїх співробітників із криміналістичної лабораторії.

— А, старший інспектор, добрий вечір, — привітався Вебер, роблячи особливий наголос на слові «вечір». Побачивши синяк, який прикрашав фізіономію Харрі, він звів брову. — Що, дружина б’ється?

Не знайшовши відразу, що відповісти, Харрі клацанням витяг із пачки сигарету:

— Ну і що у нас тут?

— Хлопець у масці з гвинтівкою Ав-З.

— Природно, пташка відлетіла?

— Спокійнісінько.

— Свідків хто-небудь опитав?

— Лі й Лі в Управлінні якраз зайняті цим.

— Які-небудь деталі самого пограбування?

— Нальотчик дав жінці-управителю двадцять п’ять секунд на те, щоб відкрити банкомат, а сам у цей час приставив гвинтівку до голови однієї із службовок.

— І змусив її говорити замість себе?

— Угу. А коли увірвався в банк, молов усе ту ж нісенітницю по-англійськи.

— This is a robbery, don’t move! — пролунало в них за спиною у супроводі короткого уривчастого смішка. — Справді, вельми люб’язно, що ти все ж таки зумів вибратися, Холе. Ох, невже у ванні посковзнувся?

Харрі однією рукою підніс запальничку до своєї сигарети і припалив, а іншою одночасно простягнув пачку Іварссону. Той похитав головою:

— Погана звичка, Холе.

— Вірно, — озвався Харрі, ховаючи пачку «Кемелу» у внутрішню кишеню. — Ніколи не пропонуй свої сигарети джентльменові — виходь із того, що він палить власні. Бенджамін Франклін.

— Правда? — Іварссон старанно удавав, що не помічає посмішки Вебера. — Встиг нажлуктитися, га, Холе? Ну тепер-то тобі ясно, що наш грабіжник завдав нового удару — точнісінько як ми і припускали?

— І звідки ти взяв, що це саме він?

— Вважаю, ти бачиш, що це точна копія пограбування банку «Нордеа» на Бугстадвеєн?

— Хіба? — Харрі глибоко затягнувся. — У чому ж схожість?

На мить погляди Іварссона і Харрі схрестилися. Блиснув крокодилячий оскал.

— Управителька виявилася розторопною, — втрутився Вебер. — Ухитрилася спорожнити банкомат за двадцять секунд.

— Отже ніяких жертв, ніяких вбивств, — підхопив Іварссон. — Що, розчарований?

— Ні, — відповів Харрі, випускаючи сигаретний дим із ніздрів. Порив вітру тут же розвіяв його, не залишивши і сліду. Туман у голові, проте, розвіюватися не збирався.

Почувши, що хтось увійшов, Халворсен відвернувся від «Сільвії».

— Високооктановий еспресо, пронто, — буркнув Харрі, плю-хаючись у крісло.

— Доброго ранку, бос, — озвався Халворсен. — Кеіїський маєш вигляд.

Харрі уткнувся лицем у долоні:

— Нічого не пам’ятаю, що було вчора ввечері. Не знаю, що саме я пив, але присягаюся, ніколи більше цієї погані в рот не візьму.

Подивившись на колегу в щілину між пальцями, він побачив, що той усерйоз стурбований — лоб прокреслила глибока зморшка.

— Та розслабся ти, Халворсене, — це просто нещасний випадок. Зараз я тверезий як скельце.

—- Так що ж усе-таки трапилося?

— Судячи із вмісту шлунка, я пообідав із старим приятелем. Кілька разів телефонував, аби дістати підтвердження, але вона не озивається.

— Вона?

— Так. Вона.

— Може, жорстокі поліцейські ігри? — обережно поцікавився Халворсен.

— Займися краще кавою, — похмуро порадив Харрі. — Просто стара пасія. Все було абсолютно безневинно.

— Звідки ти знаєш, адже ти нічого не пам’ятаєш?

Харрі помацав неголене підборіддя. Згадалося, як колись Анна говорила, що вміла тільки слугувати каталізатором тих пристрастей, які вже є. Не дуже-то це заспокоювало. У пам’яті помалу почали спливати окремі деталі. Чорне плаття. На Анні було чорне плаття. Він лежить на сходах. Якась жінка допомагає йому підвестися. У неї лише половина обличчя. Як на одному з портретів Анни.

— У мене часто бувають провали в пам’яті, — сказав Харрі. — Це ще не гірший варіант.

— А з оком що?

— Напевно, стукнувся об кухонну полицю, коли повернувся додому, або щось подібне.

— Не хотілось би тебе засмучувати, Харрі, але це має серйозніший вигляд, аніж якась кухонна полиця.

— А що, — сказав Харрі, обома руками беручи чашку кави, — хіба в мене засмучений вигляд? У п’яному стані я б’юся тільки з тими, хто мені й на тверезу голову не подобається.

— До речі, Мьоллер просив тобі передати, що, схоже, все влаштовується, ось тільки не сказав, що саме.

Харрі зробив ковток еспресо, декілька секунд потримав каву в роті й лише тоді проковтнув:

— Гаразд, Халворсен, заспокойся, не бери в голову.

Нове пограбування піддалося детальному розбору на нараді слідчої групи, яка відбулася тим же вечором в будівлі Управління поліції Осло. Дідрік Гудмундсон доповів, що з моменту, коли спрацювала сигналізація, до прибуття поліції минуло три хвилини, проте нальотчик уже встиг покинути місце злочину. Негайно було утворено внутрішнє кільце оточення — патрульні автомобілі перекрили всі довколишні вулиці. Услід за цим протягом десяти хвилин було організовано і зовнішнє кільце — перекриті найважливіші транспортні магістралі: шосе Е-18 у Фор-небю, третє кільце поблизу Уллевола, Тронхеймсвеєн біля Акерської лікарні, Грінівеєн поблизу Рюа та перехрестя на площі Карла Бернера.

— Мені б хотілося назвати це кільце залізним, однак усі ви знаєте, як на сьогодні в нас ідуть справи з особовим складом.

Один із свідків, допитаних Туріль Лі, посвідчив, що чоловік у шапочці сідав на пасажирське сидіння білого «Опеля-аскони», що стояв із увімкненим двигуном на Майорстюавеєн. Автомобіль повернув ліворуч на Якоб-Ольс-гате. Магнус Ріан доповів, що ще один свідок бачив, як білий автомобіль — можливо, «Опель» — в’їхав у гараж на Віндерен, а вслід за цим звідти виїхав синій «Вольво». Іварссон подивився на карту, що висіла на штативі поверх відривних аркушів.

— А чом би й ні? Ула, оголоси в розшук іще й синій «Вольво».

— Є три волокна тканини, — сказав Вебер. — Два із стойки, там, де він через неї перескочив, і одне з дверей.

— Йесс! —- стиснувши кулак, Іварссон зробив ним характерний енергійний жест. Протягом усіх доповідей він ходив навколо столу за спинами присутніх, чим страшенно дратував Харрі.

1 ... 20 21 22 ... 133
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Безтурботний, Ю. Несбе», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «Безтурботний, Ю. Несбе» жанру - 💙 Детективи:


Коментарі та відгуки (0) до книги "Безтурботний, Ю. Несбе"