Читати книгу - "Земля мертвих"

— А «Льодяник»?

— Ахтар виготовляв капсули вареного цукру, куди додавав подрібненого скла. Учасник — тобто учасниця — запихає їх собі у вагіну. Під дією тепла скалки вивільняються. Гра полягає в тому, щоб примудритися виштовхнути їх, скорочуючи м’язи промежини. Цебенить кров, пекельно болить, дійсно огидне видовище. А гравці від того у захваті.

Поліціянт подумав про медексперта: як сталося, що він не зауважив нічого підозрілого?

— Скільки людей підсіло на ваші ігри?

— Кілька тисяч, гадаю.

— А Ніна… ще якісь послуги надавала Ахтарові?

Майк помахав рукою комусь у саду, який з’єднував їхній будинок із сусіднім. Корсо витягнув шию: п’ятдесятилітня пані в піджаку «Шанель» саме перетинала подвір’я вілли.

Жінку в костюмі міні явно обурило те, що вона побачила (голівка статевого органа Майка випиналася над краєм огорожі, немов маріонетка в ляльковому театрі), й вона хутко подалася геть.

— Ніна надто захопилася, — продовжив розповідь порноактор. — Я не раз її попереджав. Вона брала учать у так званих «сліпих тестах». Дівчину прив’язують до столу патологоанатома, а кат отримує вказівки онлайн від учасників парі… Переважно їй у піхву вставляють найхимерніші предмети. Спочатку вона відмовляється, ставки ростуть, а коли сума здається достатньою, дівчина погоджується… Ніна була королевою трюку.

— Які саме предмети?

— Мобільний. Заради сміху хтось телефонував, і він дзеленькав усередині. Але могли й жменю рибальських гачків запхати…

— Ахтар казав, що Ніну ніхто не змушував…

— Це правда. Гроші перетікали до його кишені. Мерзотник уже голову нам проточив балачками про велике еротичне злиття, але він — лишень гендляр, що натрапив на золоту жилу…

— Якщо бабло її не цікавило, навіщо вона приставала на такі пропозиції?

— Задля задоволення. Ніні подобалося, коли їй завдавали болю. Насправді.

— Не надто переконливе тлумачення.

Фройд щиглем відкинув недопалок у сад сусідки.

— Їй подобався біль, бо вона себе не любила. А не любила вона себе тому, що була переконана, нібито не гідна кохання. Її народили анонімно; сподіваюся, ти про це знаєш?

Корсо хитнув головою.

— Ніна собі уявила, що істота, яку не можливо покохати, — тобто вона сама, — обернулася на істоту, яку слід зневажати. Бажання докорінно змінилося. Дівчина тепер насолоджувалася болем, тортурами, зневажанням, що нібито заслужила до себе. Її психіка переставила всі цінності з ніг на голову. Насилля стало для неї єдиним джерелом задоволення.

Корсо вже зрозумів, чому його називали «Фройдом». Свою заплутану промову той виголосив на єдиному диханні, повчальним голосом — якби трошки відірватися, можна було б уявити, що він звертається до власного фалоса.

Коп мучився загадкою: дівчина, що віддавалася настільки божевільним забавам, очевидно, мала чималі ускладнення. Тож чому медексперт так нічого й не побачив?

Але Майк був ладен розвіяти будь-які сумніви.

— Останнім часом Ніна спекалася залежності від ігор садо-мазо. Шрами, певно, зарубцювалися. Вона почувалася краще як тілом, так і душею.

— Чому так сталося?

— Чувака собі знайшла.

— Чувака?

Усі свідчення збігалися в одному: 32-річна Софі Серейс, вона ж Ніна Віс, була сама як палець.

— Не чіпляй мені локшини на вуха. В протоколах не згадується ніякий хлопець. Катма ні в мобільному, ані в комп’ютері.

Майк ошелешено замахав головою.

— Отже, ви так нічого й не зрозуміли про Ніну. Все, що стосувалося її особисто, вона ховала за сімома замками. В неї було обмаль таємниць, але вона їх свято зберігала.

— Ким був її хлопець?

— Не знаю.

— Вона тобі щось про нього розповідала?

— Небагато. Здається, він був художником.

— Займався садомазохізмом? Де вона його зустріла?

— Навіть гадки не маю, кажу ж тобі! Вона лише зізналася, що подекуди зустрічається з ним і що їй з ним добре.

Цей художник, мабуть, теж був дуже охочий до загадок, бо не залишив жодного сліду в житті Ніни. Яке брело, таке й стріло.

— Може, пригадаєш бодай щось, адже ми маємо встановити особу?

— Здається, вона позувала для нього…

— Де можна знайти його полотна?

— Навіть не уявляю.

— В нього є галерея?

— Кажу тобі, ніфіга не знаю!

— Подумай.

Майк провів рукою по голові.

— Носить капелюха.

— Капелюха?

— Одного дня вона мені його описала. Нібито він полюбляє незвичний одяг. Білі костюми, капелюхи… В стилі сутенера 20-х років…

Якось не суголосно з образом загадкової людини. Тут треба добре пошарудіти. Може, і вдасться відкопати щось цікаве. Хай там як, але це з біса значний крок уперед в розслідуванні, розпочатому Борнеком.

Корсо попрощався з Фройдом, проте за якусь мить повернувся.

— Ще хотів спитати — так, дрібничка.

— Що саме?

— Чому ви всі підстрижені під нуль?

Майк хтиво усміхнувся.

— Ахтар вигадав. Більше скидається на секту. А втім, зручно.

— Для чого зручно?

— Для того, щоб трахати головою.

17

Його команда чекала на нього в залі засідань. У Берсі програмісти взялися за розкодування фільмів — їх виявилося кілька тисяч — за «ласкавої підтримки» Ахтара.

— Щось надибали?

— Жах якийсь, — відказав Людо, що був не з полохливих. — Дівчата справді багато беруть за виступи. Ми ще не торкалися фільмів з Ніною, але, гадаю, вони такі ж самі…

— Список передплатників?

— Теж розшифровуємо. Генії інформатики кажуть, що вдасться визначити лише IP-адреси комп’ютерів. Згодом треба буде віднайти імена їхніх власників. Ми не здаємося.

— Актори, акторки?

— Картотека Ахтара в повному порядку, але що нам з того? Всі працюють під псевдонімами. Жодних даних щодо кадрів.

— Він ніколи не записував, яку видав зарплату?

— Ні. Всі брали участь добровільно. Реально схибнуті якісь…

— Що з Ахтаром, ви дозволили йому зв’язатися з адвокатом?

— Ні. Ми досі шукаємо на плівках щось гаряченьке, на чому можна розкручувати звинувачення.

— Копніть навмання. Дівчат там перетворюють на калапецю.

— Він каже, що їх нібито загримували.

— А одночасне проникнення вчотирьох? А предмети, що запихають до піхви та дупи?

Людо стенув плечима.

— Вільний обмін між дорослими людьми, які дали згоду. У нас є договори, що їх підписали дівчата. Ахтар пояснює, ніби в такій спосіб він їх звільняв від іудейсько-християнських пут, забобон, якими їх пригноблює суспільство,