Читати книгу - "Чорний дім"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Веселі крики і оплески припиняються, неначе їх відрізали. Це момент жахливої збентеженої тиші. Джек Сойєр двічі поранений в легені і один раз у серце, а також у руку і горло, стоїть незворушно, дивлячись на дірку нижче розчепірених пальців, але вище від зап’ястка. Ванда Кіндерлінґ пильно дивиться на нього, підвівши очі вгору, оголивши зціплені зуби. Спіді Паркер дивиться на Джека з виразом неприхованого жаху, який не можуть приховати його широкі сонцезахисні окуляри. Ліворуч від нього, вгорі, на одній зі спеціально встановлених для засобів масової інформації автовишок, які оточують платформу, молодий відеооператор втрачає свідомість і падає на землю.
Тоді раптом стоп-кадр, відзнятий Венделлом, не знаю чого, переривається, і все повертається до руху.
Ванда Кіндерлінґ кричить:
— Побачимось у пеклі, Голлівуде! — Кілька людей згодом підтвердять це. А тоді прикладає дуло свого «32-го» собі до скроні.
Її погляд злісного задоволення змінюється на більш типове приголомшене нерозуміння, коли натискання її пальця викликає лише звичайне клацання. «Бульдог-32» — порожній.
За мить її вже майже немає — зламана шия, зламане ліве плече, зламані чотири ребра — оскільки Док стрибає зі сцени на неї і кидає її на землю. Його лівий черевик випадково зачіпає голову Венделла Ґріна, але цього разу у Венделла лише виступає кров на вусі. Ну, не завжди ж йому має діставатись сповна, чи не так?
На платформі Джек Сойєр дивиться на Дейла і не вірить, намагається говорити і не може. Він похитується, залишається ще якусь мить у вертикальному положенні, а тоді валиться з ніг. Приголомшений захват на обличчі Дейла вмить змінюється на шок і страх від хвилювання. Він хапає мікрофон і кричить:
— ЙОГО ПІДСТРЕЛИЛИ, ПОТРІБЕН ЛІКАР! — Колонки верещать іще більше.
Не підходить жоден лікар. Багато хто з натовпу в паніці починає тікати. Паніка поширюється.
Шнобель стає на одне коліно, повертає Джека. Джек дивиться на нього, досі намагаючись говорити. Кров ллється з кутиків його рота.
— О чорт, погано, Дейле, все зовсім погано, — кричить Шнобель, а тоді його хтось штовхає і він звалюється.
Хто б міг подумати, що худий старий негр, вистрибнувши на сцену, зможе звалити такого здорованя, як Шнобель, але це не звичайний старий. І ми це чудово знаємо. Його оточує тонка, але добре видима оболонка білого світла. Шнобель бачить її. Його очі розширюються.
Натовп тимчасом розбігається в чотирьох напрямках за компасом. Паніка заражає також деяких леді і джентльменів із преси. Не Венделла Ґріна; він тримається, мов герой, робить знімки, аж доки його «Нікон» не стає порожнім, як пістолет Ванди Кіндерлінґ. Він фотографує темношкірого чоловіка, коли той стоїть, тримаючи Джека Сойєра на руках; знімає, коли Дейл Ґілбертсон кладе руку на плече темношкірого; фотографує, коли темношкірий повертається і говорить з Дейлом. Коли Венделл пізніше запитає у начальника поліції Френч Лендінґа, що той старий тип сказав йому, Дейл відповість, що не пам’ятає — крім того, серед того всього гармидеру він ледь міг щось розібрати. Все це брехня, але ми можемо бути впевнені в тому, що якби Джек Сойєр почув відповідь Дейла, то пишався б ним. Коли сумніваєшся, то кажи, що не пам’ятаю.
На останній фотографії Венделла Дейл і Шнобель дивляться з однаково приголомшеним виразом обличчя, коли старий тип піднімається східцями до Віннебаґо з Джеком Сойєром на руках. Венделл не уявляє, як такий старий може нести такого здорованя — Сойєр має футів шість висоти і щонайменше 190 фунтів ваги — але він вважає, що це те ж саме, що дозволяє збентеженій матері підняти авто чи вантажівку, якою затисло її дитину. До того ж це не має значення. Це дрібниці у порівнянні з тим, що станеться далі.
Коли група чоловіків, яка складається з Дейла, Шнобеля і Дока вдираються в Віннебаґо (Венделл — у хвості цієї групи), то бачать один перевернений стілець і кілька крапель крові Сойєра на кухні, у якій Джек давав своїй маленькій банді останні інструкції. Слід крові веде до задньої частини автофургона, де розташовані складане ліжко і туалетна кабінка. Тут краплі й бризки уриваються.
Джек і старий, який доніс його сюди, просто зникли.
Док і Шнобель бурмочуть щось майже в істериці. Вони перебивають один одного питаннями, куди зник Джек, і збентежено міркують над останніми кількома хвилинами на платформі, перш ніж почалась стрілянина. Здається, вони не можуть це просто відпустити, і в Дейла самого з’являється думка, що і він тривалий час не зможе цього забути. Тепер Дейл усвідомлює, що Джек побачив жінку, яка наближалась, і намагався вивільнити руку з його руки, щоб мати можливість зреагувати.
Він думає, що, мабуть, саме час закінчувати з роботою начальника поліції і шукати собі інше заняття. Але не зараз. Зараз він хоче забрати Шнобеля і Дока від поліцейських, заспокоїти їх. І він має їм щось сказати, що допоможе їм у цьому.
Том Лунд і Боббі Дюлак приєднуються до нього, і вони троє разом зі Шнобелем і Доком виходять із Віннебаґо, де спеціальний агент Реддінґ і детектив поліції штату Вісконсин уже розташовують ПРЗ (периметр розслідування злочину). Щойно вони заходять за платформу, Дейл дивиться в обличчя двох здоровенних байкерів.
— Слухайте мене, — каже Дейл.
— Я мав стати перед ним, — каже Док. — Я бачив, що вона йде, чому я не став перед ним…
— Заткнись і слухай!
Док замовкає. Том і Боббі також слухають, їх очі розширюються.
— Темношкірий сказав дещо мені.
— Що? — запитує Шнобель.
— Він сказав: «Дозволь мені забрати його, можливо, ще є шанс».
Док, який знається на вогнепальних пораненнях, видає зневірливий смішок.
— І ти йому повірив?
— Тоді не зовсім, — каже Дейл. — Але коли ми зайшли всередину і побачили, що там нікого немає…
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Чорний дім», після закриття браузера.