Книги Українською Мовою » 💛 Фанфік » Усе, що ви не знали про Гоґвортс , Дар’я Зелена 📚 - Українською

Читати книгу - "Усе, що ви не знали про Гоґвортс , Дар’я Зелена"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Усе, що ви не знали про Гоґвортс" автора Дар’я Зелена. Жанр книги: 💛 Фанфік. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 21 22 23 ... 43
Перейти на сторінку:
Глави 23-24

Глава 23

 

 

Зої, Маріан, Міллі, Синамус та Мартин повертаються у школу. Канікули у кожного пройшли просто пречудово.

Мартин поїхав у гори та катався на лижах, Маріан поїхала з батьками в екскурсію по музеях Лондону, Зої поїхала в парк атракціонів з мамою та татом, квитки в який подарував їй Генрі. Міллі увесь час була разом з двоюрідними братами і сестрами, Синамус — сидів вдома та вчив історію магії та інші предмети. Загалом він зануда повна, може, хоч трішки розвеселять його нові друзі в цьому навчальному році. Нажаль, цього разу усі їхали в різних вагонах, тільки Мартин і Міллі були в одному. Вони не знайшли спільних тем для розмов, тому Мартин усю дорогу розповідав Міллі про турнір по квідічу, що мав відбутися незабаром. Повернувшись у Гоґвортс, друзі вітали вчителів та інших учнів з минулими святами. Для усіх факультетів влаштували великий банкет.

— Як же смачно ! — не відриваючись від їжі говорить Мартин сам собі за столом.

— Смакота, як давно я так не обідала! — промовляє, дивлячись на зоряну стелю Маріан.

Потім усі розходяться по своїх кімнатах. Зої запрошує друзів зустрітися в бібліотеці. Вона все ж таки хоче ще раз подивитися на ту потаємну щілину разом з друзями.

— Що ти хотіла нам показати? - перепитує Міллі.

— Маріан вже знає про це місце, - пошепки мовить Зої. - Тут ми перед канікулами побачили дещо дивне. Хочу і вам розповісти, бодай що трапиться, щоб ви тут ходили обережно.

Зої підходить до потаємних дверей, які все ще зливаються зі стінкою бібліотеки. Вони самі собою відчиняються. Друзі застигають в оціпенінні. Хтось звідти виходить! Не ворухнувшись, діти вже ще слідкують за подальшими діями. В бібліотеці одні тільки вони, нікого немає, всі розійшлися по кімнатах. Навіть бібліотекар ще сидить в залі за бенкетом з вчителями. Це ж найкраща нагода здійснити напад на школу! Ну й везе їм з неприємностями! Минулого разу Міллі та Зої ледве не застрягли в підсобці вчителя зіллєваріння, коли шукали інгредієнти для зілля. Воно в них ще вибухнуло яскраво-червоним світлом і розлилося по всьому столу.

А Мартин на уроці трансфігурації разом  з Синамусом зненацька вивільнили купу механічних хвилястих папуг, призначених для уроків. І зараз вони знову вдряпалися в халепу. Напевно, вони магнітом притягують пригоди.

— Ви бачите? Це лапа! — говорить хтось ззаду.

Двері повільно відчиняються, із-за дверей показуються декілька лап. Виходять кішка, шиншила та папуга.

— Що ці звірі тут роблять? — дивується Мартин.

— Взагалі, на території Гоґвортсу є багато тварин, проте шиншил я точно не бачив, — кепкує Синамус.

— Тобто ви хочете сказати, що вони прийшли з-за дверей? — говорить Міллі, підходячи до дверної рами. — Але тут нічого ж немає.

— Як це нічого? — дивується Зої й підходить ближче.

Поки друзі дивляться, як ці тварини пробралися до школи, ті встигають розбігтися по різних напрямках. Це помічає Маріан:

— Вони тікають ! Треба їх ловити!

— Пізно, — мовить Синамус з досадою, — їх вже і слід пропав.

— А треба було раніше їх спіймати, чого ж ми стояли?! — обурюється Маріан.

— Давайте краще подумаємо, як вони тут опинились і навіщо , — мовить Зої. — Чи не можуть це бути тварини-розвідники бандитів, що ховаються за цими дверима? Вони бігають по школі, а потім доносять інформацію до вʼязнів.

— Але як вони з ними спілкуються? — питає саркастично Мартин.

— Ротом, а як ще ж! — говорить впевнено Зої. — Ой, точно ! Ну, може, існує таке заклинання, яке дозволяє розуміти мову тварин? Я на першому курсі, чого ви від мене чекали!

— Зої, за цими дверима тепер нема проходу. Просто темна-темна кімната чи що воно таке. Не бачу навіть власної руки, коли туди завожу.

— Стій, не треба так робити. А раптом хтось тобі її відкусить чи ще щось ? Ми ж не знаємо, що за дверима, — попереджає Синамус.

— Я думаю, що потрібно донести про це місце вчителям, — говорить Міллі.

— Я вже Ситулі говорила, проте, я не знаю чи почали вони досліджувати місце, про яке я казала… В мене є ідея. Давайте зараз погуляємо і подумаємо над тим, що ми тільки-но побачили, а завтра зустрінемося в бібліотеці зі своїми догадками і варіантами розвитку подій.

— Згоден, нам треба трохи відпочити,  — говорить Синамус.  — Ой, стійте, а може зараз ми з Мартином вас навчимо деяким заклинанням з перших двох курсів, щоб якщо що, ви могли себе захистити завтра?

— Чудова ідея, давайте зустрінемося у дворі школи через пів години, — пропонує Маріан.

— А чому не зараз? — питає Мартин.

— Я трішки зголодніла з вашими пригодами, їсти знову хочу. — Марі, я з тобою! — підтримує Зої.

— Ну і ми тоді теж посидимо з вами разом, — поволі додають інші.

 

 

 

Глава 24

 

Гуляючи на території школи, Міллі, Маріан, Зої, Синамус та Мартин не змогли придумати нічого кращого за перший запропонований варіант — піти до бібліотеки знову та прослідкувати за подальшими діями в ній. Наступного дня почалися уроки, тому друзі домовилися зустрітися в бібліотеці на обідній перерві, коли майже нікого не залишалося в бібліотеці:

— Ви бачите ці двері? — пошепки мовить Маріан.

— Вони наче були за тим стелажем, — відповідає Мартин.

— Нічого не бачу, чому саме сьогодні погода повинна була змінитися? — скаржиться Зої.

— Та це не тільки від погоди, двері дійсно пропали, — наголошує Синамус, проводячи рукою по стіні, де тільки вчора ще були приховані двері. —  Чи не може це означати, що в них змінилася база?

— Дійсно! — випалює Зої. — Самі подумайте, бібліотека — це одне з небагатьох місць, котрі учні відвідають рідко, принаймні в багатьох магловських школах. Найцікавіша література знаходиться біля входу, а в цю залу, крім вчителя бібліотеки, ніхто не заходив впродовж того часу, як ми з Маріан вперше побачили ці двері.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 21 22 23 ... 43
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Усе, що ви не знали про Гоґвортс , Дар’я Зелена», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Усе, що ви не знали про Гоґвортс , Дар’я Зелена"