Книги Українською Мовою » 💙 Жіночий роман » Випадковий наречений, Аніта Русанова 📚 - Українською

Читати книгу - "Випадковий наречений, Аніта Русанова"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Випадковий наречений" автора Аніта Русанова. Жанр книги: 💙 Жіночий роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 21 22 23 ... 87
Перейти на сторінку:
Розділ 19

Настя

Господи… Як же тріщить голова. Скільки ж ми випили вчора? Нічого не памятаю із вчорашнього вечора. Спогади із клубу наче хтось стер. Проте одне я знаю точно: вчора ми дууууже багато танцювали, бо свої ноги я ледь вічуваю. Цікаво, як себе почуває Іра, після вчорашніх подій? Сподіваюсь Ліам не дзвонив і не писав їй, а то доведеться із ним особисто проводити виховну бесіду.

Заглянувши до Іри, я побачила що вона іще спить, тому вирішила піти приготувати сніданок на двох. Але перед цим, я зайшла в інстаграм, переглянути останні новини. Гортаючи стрічку, я наткнулася на фото Свята, яке він виставив вчора. Поруч із ним Макс і підпис під фото: «19.06.21. Дякуємо за ще одну неймовірну ніч у кращому клубі міста - «Vegas».»

Так, стоп. А сьогодні яке число? Треба швиденько знайти календар… О так, чудово, ось він. Таааак, сьогодні 20.06.21. Зрозуміло. СТОП. ЩО?! Ми разом вчора були у клубі? О, ні. Я ж нікому не говорила що приїду раніше. Ну буду сподіватись, що вони нас вчора не бачили, а то не гарно якось вийшло…

- Насть, ти чого кричиш на всю квартиру? Між іншим, ще навіть дванадцятої немає, а ти вже будиш мене. – Обурено сказала Іра, зайшовши на кухню в ковдрі.

- Ірусь, вибач, то я так. Згадала що мамі не подзвонила вчора, коли ми прилетіли. – Збрехала я.

- Аа, тю, так зараз зателефонуй. В чому проблема?

- Я їй трохи пізніше наберу, вона зараз в салоні.

- От і добре. А зараз, поки я зроблю нам каву, ти мені розповідай про сввоє особисте життя, а то з моїм якось все погано.

- Та що тут розповідати, хлопця немає, нареченого – тим паче. Сім’ю я не хочу, як і раніше. Нічого не змінилося, з тих пір як я сюди переїхала. 

- Чому? Боїшся що це завадить твоїй кар’єрі?

- Так. Я не хочу відійти на другорядні ролі у театрі. Я хочу грати тільки головні, бути в центрі уваги, а із сім’єю я про це можу забути.

- Тут ти не права. Ти просто ще не знайшла того, з ким захочеш створити сім’ю, виховувати своїх діток і просто бути щасливою. – Як завжди почала повчати мене подруга.

- Ти теж поки що не знайшла… - Випалила я на емоціях.

- Так. Ти права. Вірніше я думала що знайшла, а тепер я не хочу стосунків, буду вільною пташкою. Але тебе це не стосується, ти варта найкращого чоловіка на землі.

- Чекай. Ір, ти теж варта цього.

- Ні. Якщо мені зрадив наречений перед весіллям, це значить, що я не маю права на щасливу сім’ю. Принаймні, наступні декілька років – точно.

- Значить будемо вдвох тусити. – Весело сказала я.

- Будемо. Поки ти собі не знайдеш того самого. – Підморгнула мені подруга.

- І ти.

Після сніданку, ми вирішили глянути якийсь фільм разом. Так як я ще маю бути у відпустці кілька днів, я вирішила цей час присвятити подрузі, все ж зараз у неї непростий період у житті і їй потрібна моя підтримка. Замовивши багато різних смаколиків, ми приступили до перегляду фільму.

- Насть.. – Тихенько мовила подруга. – Вставай, фільм закінчився.

- А? Що? Чекай, як закінчився? – Здивовано і спросоння почала питати я.

- От так, ти ще на середині заснула, ну а я вирішила тебе не будити. – Сказала Іра, сміючись.

- Отакої, а я так хотіла подивитись цей фільм. – Засмучено сказала я.

- Нууу, ти що? Все ж добре! – Заспокоювала мене подруга. – Давай так, зараз ми зберемося і підемо на прогулянку, давно я не гуляла вечірнім теплим Львовом.

- О, так, давай, чудова ідея. – Скрикнула я і побігла в кімнату одягатись.

Трохи погулявши, ми зайшли у місцевий заклад випити по ароматній чашечці кави.

- Ірунь, як ти? – Запитала я, надпивши кави.

- Якщо чесно – то не дуже. – Засмучено сказала Іра. – Поки ми з тобою гуляли містом, я весь час згадувала Ліама, як він говорив мені як сильно мене любить, а на ділі він просто використовував мене.

- Ір, от побачиш - все буде добре! Ти ще знайдеш своє щастя!

- Ти знаєш, от зараз я не хочу ніяких стосунків, хочу побути вільною, незалежною ні від кого дівчиною.

- Тільки ж не заграйся, а то будеш все життя вільною і незалежною, і ще й з котами на додачу - жінкою. – Сказала я і засміялась.

Якусь годину ми провели у кавярні, а потім поїхали додому відпочивати.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 21 22 23 ... 87
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Випадковий наречений, Аніта Русанова», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «Випадковий наречений, Аніта Русанова» жанру - 💙 Жіночий роман:


Коментарі та відгуки (0) до книги "Випадковий наречений, Аніта Русанова"