Читати книгу - "Як бажає жінка. Правда про сексуальне здоров’я"

для настрою», як-от свічки, корсети й зачинені двері спальні. Це також означає, що коли ви в дуже секс-позитивному контексті, майже все може активувати ваше зацікавлення: «Що це?» – наближення до сексу жадане. А коли ви не в такому гарному контексті – чи то через зовнішні обставини, чи через внутрішній стан вашого мозку, – не має значення, наскільки сексуальний ваш партнер, як сильно ви його або її любите чи наскільки фантастична ваша білизна, – майже ніщо не активує цю допитливу жадану поведінку наближення.

У четвертому розділі я опишу еволюційні причини цього, але зараз просто знайте: абсолютно нормально, що контекст змінює ваше сприйняття відчуттів. Просто так працює мозок.

Ось загадка.

Меррітт, маючи чутливе гальмо, у реальному житті потерпала від проблем із сексом. Але у неї розвинена сексуальна уява, і вже десять років вона читає й сама пише еротичну літературу. Її улюбленими темами стали історії про ґейське БДСМ (жартома вона називає їх «П’ятдесят відтінків блакитного»). Напевно, є щось в образі двох чоловіків, переплетених у пристрасному могутньому русі, що полонило її еротичну уяву.

«“Заводитися” від історій про чоловіків, що займаються вигадливим сексом, але так просто розохочуватися під час сексу з жінкою, яку я кохаю? Чи має це сенс? Шум. Ніготь, коли я цього не очікую. Навіть сторонні думки. І все-таки я годинами пишу про чоловіків, які займаються сексом прилюдно, за стійкою бару чи прив’язані до дерев».

З’ясування механізму дії чутливих сексуальних гальм трохи допомогло Меррітт, але лише коли вони з Керол поговорили про контекст: «Який контекст тебе збуджує? Який контекст тисне на твої гальма?» І вони зрозуміли, що у Меррітт дивовижні фантазії, тоді як реальне життя стало… непростим завданням.

Це досить природно для жінок із чутливими гальмами. Контекст (зовнішні обставини і стан мозку) з фантазій дуже відрізняється від контексту в реальному житті. Коли ви на самоті у своєму ліжку фантазуєте про те, як вас оточують п’ятеро дужих незнайомих чоловіків, ви насправді в безпеці, не існує загрози, що активувала б вашу стресову реакцію, а новизна фантазії додає хмизу в багаття. Чудовий контекст!

Але якщо в реальному житті вас оточать п’ятеро незнайомих здорованів, ваш мозок, напевно, зреагує на це як на стрес: «Біжи! Бийся! Замри!» – і ця стресова реакція, напевно, вдарить по ваших сексуальних гальмах. Не надто гарний контекст.

– То що ж нам із цим робити? – запитала мене Меррітт.

– Довірся, – сказала я. – Відпустити гальма означає довіру.

Меррітт похитала головою й подивилася на Керол:

– Я довіряю тобі на 150 %. Я не вагаючись стрибну в урвище з зав’язаними очима, якщо ти скажеш, що на дні аварійний мат.

І тоді Керол сказала:

– Тоді залишається лише одна людина, якій ти не довіряєш, чи не так?

Меррітт глипнула на нас обох і промовила:

– Я. Я не довіряю собі. Це те, що ви намагаєтеся мені сказати?

Я запитала:

– А ти довіряєш?

– Я довіряю собі, коли йдеться про вчасно сплачені рахунки. Я довіряю собі як матері. Як письменниці. Так, я… гм… – Вона замовкла і примружилася, задумливо дивлячись на мене.

– Ти довіряєш своєму розумові й своєму серцю, – сказала Керол. – Але чи довіряєш ти своєму тілу?

Меррітт сильно потерла рукою чоло й відповіла:

– Ні, і на те є поважна причина.

І потім ми поговорили про поважну причину.

Мені хотілося би приділити трохи уваги мезолімбічній системі мозку. Тут починається досить «учена» писанина. Якщо говорити про це, використовуючи метафору саду, наступні два підрозділи – щось на кшталт опису того, як ґрунт трансформує насінину в саджанець. Садівник не надто на це впливає, сам процес відбувається всередині, під поверхнею, там, де ми не можемо за ним спостерігати безпосередньо. Але, особливо якщо ви усвідомили, що культивуєте свою (чи свого партнера) сексуальну проблему, наступні кілька сторінок можуть справді збагатити ваше цілісне розуміння того, що відбувається глибоко в підсвідомій частині вашої сексуальної реакції.

Готові? Добре.

Ваш єдиний емоційний перстень

Ви, напевно, читали про захопливі дослідження, пов’язані з «центрами насолоди мозку». Покладіть їжу до рота, і ця система запрацює. Попийте води – вона відповість. Послухайте музику, подивіться на картину, прийміть дозу героїну або почитайте роман – і ваша мезолімбічна система старанно оцінюватиме, вчитиметься й мотивуватиметься. Подивіться порно, послухайте, як ваші сусіди займаються сексом, чи відчуйте, як рука вашого партнера легенько гладить ваше волосся, і ця система мозку зреагує – визначаючи можливі загрози, плануючи й заохочуючи вас підійти ближче… чи відійти далі.

Для тих, хто має карту середнього мозку на стіні й хоче розглянути все це вдома… У цій системі задіяні такі органи: вентральна область покришки середнього мозку, прилеглі ядра та оболонка (це частина з дослідження Іґґі Попа), амигдала та парабрахіальні ядра стовбура головного мозку над усім цим (це пікантна тема розмови для коктейльних вечірок: ніщо не здатне так вразити сексуальних одинаків за поганим мартіні, як фраза «парабрахіальні ядра стовбура головного мозку»).

Але це не «центри задоволення», чи, точніше, це центри не лише задоволення.

Те, що ми часто описуємо як центри насолоди чи винагороди мозку, насправді набагато тонші й цікавіші структури. Назвати їх системами «винагороди» чи «задоволення» – це як сказати «вагіна», коли маєш на увазі вульву. Задоволення – це, безперечно, частина їхніх функцій, але лише частина, і заперечувати інші складові їхніх імен означає применшувати їхню важливість і неправильно розуміти природу цих багатогранних утворень.

Насправді існують три пов’язані, але окремі функції цих глибоких прадавніх ділянок мозку, які я спрощено узагальню тут як задоволення, очікування та прагнення. Це три механізми, що формують універсальне обладнання задоволення, навчання й мотивації ссавців, або, як грайливо визначили їх Кент Беррідж і Мортен Крінґельбек, «одна гедоністична система мозку, що служить посередником між ними всіма»43.

Це відсилає нас до Єдиного Персня з міфології «Володаря перснів»: в оригінальному контексті цей Перстень має силу контролювати усі інші Персні Могутності. У контексті вашого емоційного мозку Єдиний перстень контролює всі ваші емоційно-мотиваційні системи, серед них реакцію на стрес (страх, агресія й напруження), огида, всі форми насолоди, від фізичної до мистецької, любов і соціальні зв’язки і, звісно ж, секс44. Усі ці емоційні функції, всі одночасно, всі в одному місці – у вашому емоційному персні.

Тож хай вас не надто вражає, коли ви прочитаєте в науково-популярній статті: «Ті самі частини вашого мозку засвічуються,