Книги Українською Мовою » 💙 Жіночий роман » Породжені хтивістю, Ксенія Євчук 📚 - Українською

Читати книгу - "Породжені хтивістю, Ксенія Євчук"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Породжені хтивістю" автора Ксенія Євчук. Жанр книги: 💙 Жіночий роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 22 23 24 ... 45
Перейти на сторінку:
Розділ 13

Ми мовчки витріщаємось одне на одного. З цією клятою маскою пов'язані дуже хороші спогади. Але я не хочу бачити тільки його очі. Мені потрібно повністю бачити його.
-Якщо ти так сильно хотів чаю, то міг просто постукати в двері. Не обов'язково лізти через балкон.
Я повертаюсь до чайника і беру його в руки.
-А ти впустила б мене? 
Його голос зближується. Я різко обертаюсь і з чайника ллється декілька крапель гарячої води на руку. Я пищу від болю. Він зупиняється і схвильовано переводить погляд на мою руку.
Я хмурюсь і дую на місце, куди попала гаряча вода. Він йде до мене.
Я ставлю чайник на місце і оббігаю стіл.
Вена на тильній стороні руки пече. Хочеться запхати руку в холодну воду. Але я не можу.
Він стоїть навпроти мене. Нас розділяє тільки стіл.
-Чому ти відбігла?
-Я не хочу, щоб ти підходив.
-Ти так думаєш? Звісно ти хочеш.
Я привідкриваю рот і вчіпляюсь пальцями в стіл.
-Чому ти не з друзями? Вони гарно розважаються.
-Я теж розважаюсь.
-Ти маєш піти. Зі мною Кейт.
-Я не бачу її тут. Вона від мене сховалась? -він саркастично заглядає під стіл і затримується там на декілька секунд.
Я швидко прикриваюсь, бо розумію, що з піжами я тільки в футболці. Ніякої білизни. 
О дідько.
Він піднімається і дивиться на мене, важко дихаючи.
-Підійди сюди.
Я видавлюю чарівливу посмішку.
-Ні.
-Підійди. Сюди. Швидко.
Я ставлю руки перед собою в хибний знак.
-І що ти зробиш?
-Перекину тебе на столі і, -Данір замовкає.
-І?
Він ковзає по мені поглядом і я відчуваю себе повністю оголеною.
-Я не розумію твоїх намірів.
-О, вони дуже хороші. Ще раз кажу, підійди до мене.
Я не буду обходити стіл. Я маю краще рішення.
Присідаю на коліна і втрачаю його з поля зору.
-Що ти робиш, кошеня? -його голос грайливий.
Я повзу під столом в його сторону.
Декілька секунд і я вже біля нього.
Піднімаю очі, щоб побачити його.
Його очі блистять. Він не моргає. Я хочу побачити його обличчя.
-Ти це зробила для мінету, я сподіваюсь? 
-Мрій.
Я піднімаюсь на ноги і стаю за сантиметр від нього. Відчуваю тепло його тіла.
Мені хочеться притиснутись до нього всім, що в мене є.
Мій розум слабшає, п'яніючи від його запаху.
Він обпалює моє вухо подихом.
-Ти ж розумієш, що могла втекти?
-І ти б зловив мене? Я вже вивчила твої маніпуляції.
-О так.
-Сталкер. Повернення. В кіно з 23 листопада.
Він хмикає і облизує мою шию.
Я відсторонююсь, штовхаючи його в груди.
-Що...ти робиш?
-Не заїкайся. Ніби тебе це лякає.
Мене це не лякає. Збуджує.
-Тобі казали, що ти весь час шукаєш пригоди на свою дупу?
-Це сімейне.
-Хочеш знати, що сімейне в мене? -він дивиться прямо в очі.
Мої м'язи живота і місце між ніг говорять за мене:
Хочу. Хочу! 
-Я знаю. -видихає він.
-Я нічого не казала! -я кидаю на нього злий погляд.
Він хапає мене за талію і піднімає на стіл.
-Казала, просто іншим місцем.
Ривком розводить мої стегна.
Я хапаюсь за футболку, але він ловить мене за руку. Підводить її до губ.
-Боляче? 
Він цілує місце, де я обпеклась.
-Вже ні, -я зітхаю. -не боляче.
Проводить язиком по опіках.
Починає пекти від гарячого язика, але вологість між ногами відволікає.
Я стискаю губи і тягну руку на себе.
Він не відпускає. Вміщується між моїх стегон і стягує мене на край стола.
Його пальці пестять мої стегна, переходять на талію, і він піднімається до моїх грудей.
Я втягую повітря крізь зуби.
-Я хочу мати тебе. Повністю.
Я тупо дивлюсь на нього, тримаючи свій погляд рівно. Мені вже добре від його дотиків. Продовжуй.
-Я не хочу, щоб ти дивилась на когось іншого. Не хочу, щоб ти відштовхувалась від мене. Якщо ми йдемо. То ми йдемо разом і до кінця. В нас мають бути правила.
-Правила? -для мене? Смішний жарт. Але я роблю вигляд, що готова вислухати його.
-Так. Правила. -він піднімає мої коліна і вмощується між ногами.
Його обличчя внизу. Він майже торкається мене губами.
Я хочу притиснутись до нього, але стримуюсь.
Він дихає біля вологого місця і я стримую крики.
-Будь ласка.
-Що? 
-Продовжуй... -кажу я, облизуючи дві губи за раз.
Він знімає маску і вікидає її.
Його темне, на кінчиках кучеряве волосся, падає на чоло.
Я беру його за голову і тягну на себе.
Він задоволено гаркає і притискається губами до мене.
-О. Мій. Бог. -я відкидаю голову назад.
Він щось бурчить, посилюючи в мені вібрацію, і я стискаю його волосся в кулак.
Він царапає мої стегна, розводячи їх на повний максимум. 
На одному лікті тримаюсь на столі. Іншою рукою направляю його.
Він проводить пальцем по внутрішній частині стегна.
Я кричу і впиваюсь нігтями в стіл.
Мені потрібно замовкнути. Я уявлення не маю коли прийде Кейт.
Я не зрушу її психіку цією картиною.
Беру Даніра за волосся на потилиці, і відтягую його голову назад.
Він повністю зосереджений на мені. 
Святі Боги.
-Досить... -молю я.
Його хрипкий голос заставляє моє тіло кричати і просити його нових дотиків.
-Не досить.
-Чому ти саме зараз такий?
-Скажи, якщо тобі не подобається. Але я в будь-якому випадку не зупинюсь. -він посміхається і встає.
Його руки торкаються пояса на штанах, і він стягує його.
Я слідкую за кожним його рухом.
-Витягни руки.
Я вигинаю брову.
-Що?
Він мовчить, але я не можу витримати його тяжкий погляд. Я простягаю дві руки і він зав'язує свій пояс на моїх зап'ястках.
Мої очі збільшуються від подиву. Я дивлюсь за тим, як його чоловічі великі руки огортають пояс на моїх руках. Він туго здавлює його і відпускає мої руки.

Данір.
 


Я стискаю свій пояс на її зап'ястках. Вона важко дихає. Її зіниці збільшуються і зменшуються в шаленому темпі.
Я сідаю на коліна поряд зі столом і тягну її на себе.
Вона викрикує, падаючи на мене.
Її дупа ідеально вмощується на моїх колінах, вона шипить.
-Ти хворий?
-Я гадаю, що ми вже це вияснили.
Вона піднімає руки і показує мені середній палець.
Я беру її за волосся і штовхаю до себе. Цілую її губи. Вона стискає їх якийсь час, поки не розм'якає. Я просовую язик між її губ.
-Ммм. 
Так, дівчинко, стогни.
Мій палець сам знаходить її отвір.
Я входжу в неї спершу одним пальцем, потім добавляю другий.
Тягну її за нижню губу. Другу руку запускаю їй під футболку. Її м'які гарячі груди ідеальні для мене. 
Вона починає рухатись. Пробує перенести весь контроль на себе.
Я відриваюсь від її губ і цілую горло на її шиї. Облизую її ключиці. Кусаю, залишаючи на ній свій слід.
Вона зітхає і обводить руками мою шию. Майже скаче на моїх пальцях.
Кров давно припливла до мого члена, просячи вивільнити його зі штанів.
Почекай, друже. Наш час ще настане.
-Що ми робимо? -її голос слабкий, тихий.
-Те, від чого ти сходиш з розуму.
Вона втискає свої нігті в мою шию і я гарчу.
Як мені, бля, контролювати себе з нею?
Я стаю безголовим підлітком поруч з Реніль.
Вона продовжує скакати на моїх пальцях.
Я стискаю її груди в руках, і вона муркотить, торкаючись губами моєї шиї.
Ісус Христос, врятуй мене.
Ще декілька стрибків і вона вповільнюється. Я продовжую рух двох пальців всередині неї, посміхаючись.
Вона кусає свою губу майже до крові, щоб не кричати.
Її внутрішні стогони пробуджують в мені звіра.
Я піднімаю її не руки, поки вона все ще трясеться від оргазму. Мої пальці досі в ній, коли я несу її сходами на верх.
-Хороша кицька.
Вона кусає моє плече, але це зовсім не боляче. Вона м'яка і податлива після оргазму. Кому, як не мені це знати.
Я ставлю її на ліжко.
Вона перекочується на ньому, вигинаючись.
Мені обов'язково потрібно покинути цю кімнату протягом двох хвилин.
Я збираюсь розвернутись, але вона ловить мою руку.
Моя дівчинка не хоче мене відпускати. Мило.
Але вона мовчить. Її очі закриті, а рот привідкритий.
Я притуляюсь до її губ і погладжую її скроню. Цілую.
-Добраніч, mon chaton.
І йду.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 22 23 24 ... 45
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Породжені хтивістю, Ксенія Євчук», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Породжені хтивістю, Ксенія Євчук"