Читати книгу - "Тіні Лендорну, Радомир Український"

Кайлан усміхнувся, але його обличчя залишалося напруженим.

— Знаєш, я, мабуть, зайвий раз переконуюся, що з тобою завжди пов’язано щось незвичайне. Якщо раптом знову опинишся в біді, просто знай, що я десь поруч.

Еріон відчув, як щось тепле пробилося крізь тягар тривоги, і він злегка посміхнувся.

— Не думаю, що хтось із нас насправді зможе уникнути цієї біди, — тихо відповів він.

З цими словами Еріон підняв очі на нічне небо. Його розум уже працював над тим, що він дізнався. Хто б не були ці незнайомці, вони вийшли на його слід, і тепер гра ставала ще більш небезпечною.