Читати книгу - "Хранителька темряви, Поліна Ташань"

— Анабель, — протягнула Марія, не відводячи зачудований погляд від вокаліста. Її слова було важко розчути в цьому шумі оплесків. — Хто цей красень з мікрофоном?

— Креган, — відповіла вона.

— І…

— Креган Лорд, першокурсник з кафедри повітря. Це все, що я про нього знаю, а ти очікувала на повне резюме?

— Лорд. Гарне прізвище.

— Я б так не сказала, — кинула Люсі, повернувшись до неї.

— Але ж краще, ніж Байдак. 

— Бачу, дехто кинув оком на вокаліста ворожого гурту, — посміхнулася Анабель. — Не поспішай закохуватися в гарненьких хлопців: вони часто виявляються довбнями.

— Сказала та, що закохалася у довбня, який виявився гарним хлопцем, — відказала Марія, нахиливши голову набік, і знову перевела очі на вокаліста: — Як думаєш, я б могла його звабити?

— Могла б. Та чи варто? За весь час навчання з вітродуйками я можу сказати, що Креган трохи нудний.

— Такий гарний, добре співає і нудний? Не вірю.

— У мене зараз голова вибухне, — втрутилася Люсі. — Ці диски… Може, підемо звідси?

Марія похитала головою, літаючи деінде в думках:

— Зачекай ще трохи. Я хотіла, щоб Анабель мене познайомила з Креганом.

— О ні, я пас, — відповіла вона, встаючи з місця. — Ходімо, Люсі.

— Чому я завжди маю вам допомагати, а ви мені й маленьку послугу не зробите? — Марія обурилася, але теж підвелася, і за мить вони втрьох покинули залу.