Читати книгу - "2. Прокляття Старого Млина, Yana Letta"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Після того, як вони знайшли величезну яму та сліди біля млина, у слідопитів з’явилося нове питання.
Хто або що було замкнене в млині?
Якщо там колись когось зачинили, то про це мала залишитися інформація.
І була єдина людина, яка могла допомогти дістати такі документи.
Баба Варвара.
— Я знала, що ви ще прийдете! — баба Варвара засукала рукави, коли побачила їх на порозі.
— Нам знову потрібні архіви, — сказав Максим.
— А що ви шукаєте цього разу?
— Щось про людину, яка жила в млині.
Баба Варвара спочатку здивувалася.
— У млині?
— Так.
Вона замислилася на секунду.
— Ну, якщо хтось там жив, то записи мали би бути…
— І ви можете нам допомогти їх знайти? — швидко запитала Соломія.
Баба Варвара пильно подивилася на них.
— Ой, щось ви мені не подобаєтесь…
— Нам теж це не подобається, — буркнув Іван.
Баба Варвара зітхнула.
— Гаразд, ходімо. Але швидко!
Вона знову провела їх у сільраду, як і минулого разу.
І через десять хвилин вони вже копалися у старих документах.
Пожовклі газети.
Старі сільські журнали.
Купа списаних паперів із давно забутими історіями.
І тут…
— Є! — вигукнула Соломія.
Всі різко підняли голови.
— Що там?
Вона витягла старий, затертий документ.
На першій сторінці було написано:
"Про тимчасове проживання громадянина С."
— Це про когось, хто жив у млині? — запитав Тимко.
— Так, але тут його ім’я не вказано повністю, — Соломія розгорнула документ і почала читати.
"Громадянин С. приїхав до села Шпилі у 19… (рік був частково затертий) та деякий час проживав у млині. Сусіди зазначали, що чоловік не виходив до людей, майже не з’являвся у селі та поводився дивно. Дехто казав, що він працював у млині, але про його справжню роботу ніхто точно не знав."
— Ой-йой, — пробурмотів Іван.
— Це стає ще цікавіше, — сказала Соломія, перегортаючи сторінку.
Вона читала далі.
"Одного дня громадянин С. зник. Ніхто не бачив, куди він подівся. Його речі залишилися у млині. Дехто стверджував, що він виїхав таємно, інші – що його забрали. Але підтверджень немає. Млин залишився зачиненим, а через кілька років у ньому трапилася інша таємнича подія – зникнення Івана Ковтуна."
Тиша.
Соломія закрила документ.
— То він… зник?
— Виходить, що так, — підтвердив Максим.
— І його так ніхто й не бачив?
— Так.
Іван замотав головою.
— Ой, ну все. Це вже офіційно перетворюється на фільм жахів.
Максим намагався скласти все докупи.
Колись у млині жив якийсь чоловік. Він поводився дивно, і ніхто не знав, чим він займався. Він зник без сліду. Млин після цього зачиняли. А потім там зник Іван Ковтун.Тепер вони знайшли ще одну важливу частину пазлу.
— Ми повинні дізнатися, хто цей "громадянин С.", — сказала Соломія.
— І що він робив у млині, — додав Тимко.
— А якщо він… — Іван глянув на всіх, потім на папери, а потім тихо прошепотів: — А якщо він досі там?
Тиша.
Максим важко ковтнув.
Бо він розумів:
Тепер вони не просто шукають привидів.
Вони шукають когось, хто міг ніколи не піти.
І, можливо…
Хтось або щось їх уже чекало.
Коли вони вийшли з сільради, баба Варвара перехрестилася.
— Діти, я вам скажу таке…
— Що?
— Якщо воно пропало – не шукайте його.
Максим подивився на друзів.
— Ми не можемо не шукати.
Баба Варвара зітхнула і пішла.
Іван знову замотав головою.
— Чудово. Просто чудово.
Сонце почало сідати.
Бублик тихо сидів біля їхніх ніг, спостерігаючи.
Він щось відчував.
І тепер, коли вони знали більше…
…вони повинні були піти всередину.
Бо той, хто жив у млині, може бути ще там.
І тепер питання було не "хто він був", а "що з ним сталося?".
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «2. Прокляття Старого Млина, Yana Letta», після закриття браузера.
