Читати книгу - "Інформатор"

Вони зустрілися у внутрішньому дворику готелю «Пелікан» на південному узбережжі й за коктейлями в затишному патіо почали переглядати останні звіти.

На кількох перших сторінках був звіт про переміщення Клаудії Макдовер за останніх сім років: дати, пункти призначення, тривалість перебування тощо. Жінка любила подорожувати і робила це стильно, зазвичай на приватних літаках, хоча жоден переліт не було заброньовано на її ім’я. Адвокат Філліс Тебен організовувала все сама, зазвичай користуючись послугами однієї з компаній у Мобілі. Принаймні раз на місяць Клаудія приїжджала в Пенсакколу чи Панаму, сідала у невеличкий літак, де її уже чекала Філліс, і вони летіли до Нью-Йорка або Нового Орлеана на вихідні. Чим вони займались у таких поїздках, ніхто не знав, але у «крота» були свої ідеї з цього приводу. Кожного літа Клаудія проводила два тижні у Сінгапурі, можливо, мала там свій будинок. Вирушаючи у більш тривалу подорож, вона купувала квиток у першому класі компанії «Американські авіалінії». Щонайменше тричі на рік вона відвідувала Барбадос, звісно ж, на приватному літаку. Залишалося таємницею, чи супроводжувала її Філліс Тебен під час поїздок до Сінгапуру чи на Барбадос. «Кріт» стверджував, що намагався додзвонитися в офіс Тебен у Мобілі, використовуючи заздалегідь оплачений мобільний зв’язок та телефони, які неможливо відстежити. З його слів, жінки не було в офісі щоразу, коли Макдовер перебувала за кордоном. До роботи адвокат завжди поверталася в той само час, що й суддя.

У записці «кріт» повідомляв: «У першу середу кожного місяця КМ залишає офіс раніше, ніж завжди, і їде до будинку в „Кролячих перегонах“. Довгий час неможливо було визначити, куди саме вона прямує, але як тільки до заднього бампера її автівки вдалося прикріпити пристрій стеження, кожен її крок став відомим. Будинок розташований на алеї Фервей 1614Д. Згідно із записами нотаріальної служби округу Брансвік, він змінив уже двох господарів, наразі перебуває у власності компанії, зареєстрованої в Белізі. Неважко здогадатися, що вона їде туди, отримує певну суму готівки з казино, а потім повертається, прихопивши якусь частину або навіть усі гроші з собою. Можна припустити, що суддя конвертує ці кошти у золото, срібло, діаманти та колекційні речі. Все це можна обміняти на готівку в дилерів у Нью-Йорку та Новому Орлеані, звісно, за хороші комісійні. Діаманти та прикраси дуже просто таємно вивезти з країни. Готівку легко переправити звичайною бандероллю в будь-яку точку на планеті, особливо на Кариби».

— Це лише здогадки. «Кріт» може підтвердити цю інформацію? — запитав Грег.

— Ти зараз жартуєш? Поглянь лишень на ці звіти. Це всі її подорожі за сім років. До то ж, схоже на те, що цей хлопець знається на відмиванні грошей, — відповів Кулі.

— Хлопець? То це все-таки чоловік?

— Не зважай. Чоловік чи жінка, це тебе не стосується.

— Але це мій клієнт.

— Припини, Грегу. Ми ж домовлялися.

— Ця людина багато знає, отже, вона близько спілкується з суддею. Це секретарка?

— «Кріт» розповів мені, що Макдовер швидко позбувається секретарок, звільняє їх за рік чи два. Облиш уже ці здогадки, гаразд? Ця людина і так живе у страху. Ти вже подав скаргу?

— Так. Її вже перевіряють, все це незабаром звалиться на жіночку, як лайно на вентилятор. Ти уявляєш собі її жах, коли вона усвідомить, що веселі дні скінчились?

— Макдовер не стане панікувати. Вона не настільки емоційна, та й надто розумна для цього, — сказав Кулі. — Думаю, суддя скличе своїх адвокатів і вони візьмуться за роботу. Крім того, Макдовер зателефонує Дюбосу, і він спробує вирішити все на свій лад. А як щодо тебе, Грегу? Підписавши ту скаргу, ти себе викрив.

— Мене буде непросто знайти. Адже я особисто не знайомий ані з Макдовер, ані з Бонном Дюбосом. Їм нічого не відомо. У країні налічується до двох тисяч Грегів Маєрсів, кожен з яких має адресу, номер телефону, родину та роботу. Дюбос не знатиме, з чого починати пошуки. Крім того, якщо мене хоч щось налякає, я поміщу свій зад у яхту і стану лише краплею в океані. Йому нізащо не знайти мене. Чому «кріт» так боїться? Його ім’я ніколи не випливе.

— Ну, Грегу. Я не знаю. Можливо, у нього чи неї немає досвіду діяльності у світі організованої злочинності. Можливо, ця людина хвилюється, що, оприлюднивши забагато брудної білизни Макдовер, сама опиниться під прицілом.

— Зараз уже запізно про це думати, — сказав Грег. — Скаргу подали, механізм запущено.

— Коли тобі знадобляться ці папери? — запитав Кулі, помахуючи роздруківками.

— Я не знаю. Мені потрібен час на роздуми. Скажімо, нам пощастить довести, що суддя любить подорожувати приватними літаками зі своєю партнеркою. Подумаєш! Адвокати Макдовер скажуть, що це не заборонено законом, навіть якщо Філліс сплачує рахунки. Раз Філліс не працює із жодною справою, яку розглядає суддя Макдовер, то кому від цього шкода?

— Філліс Тебен керує невеличкою конторою в Мобілі, яка спеціалізується на заповітах. Впевнений, що їх не більше як сто п’ятдесят за рік. Оренда літака коштує 3 тисячі доларів за годину, а вони за цей рік вже налітали вісімдесят годин. Порахуй сам. Виходить чверть мільйона доларів на самих лише перельотах, і це лише тих, про які ми знаємо. На посаді окружного судді Макдовер заробила 146 тисяч доларів за цей рік. Цих грошей їм навіть на пальне не вистачило б.