Книги Українською Мовою » 💙 Детективи » Кінець світу в Бреслау 📚 - Українською

Читати книгу - "Кінець світу в Бреслау"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Кінець світу в Бреслау" автора Марек Краєвський. Жанр книги: 💙 Детективи. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 22 23 24 ... 99
Перейти на сторінку:
пошуку не був чітко визначеним. Окрім того, йому не давав спокою вирок пруської Феміди — п’ятнадцять років ув’язнення для того педофіла. Була ще одна причина нервувань Мокка: сьогодні він не мав у рот і ані краплини алкоголю.

Нічого дивного, що в такому стані він не дав жодного пфеніга на чай похмурому таксистові, який зупинився на Ґартсн-штрасс навпроти Концертного залу, прикрашеного великим написом «Передріздвяний благодійний концерт». Несучи під пахвою коробку з подарунком для Софі, Мокк увійшов до просторого холу чудової будівлі, спорудженої недавно за проектом Ганса Пельціґа. Залишивши верхній одяг і подарунок у гардеробі, він рушив у бік дверей, біля яких вичепурені білетери сварилися з якимось чоловіком.

— У вас немає іменного запрошення! — кричав білетер. — Будь ласка, відійдіть геть!

— Вам не залежить на моїх грошах? — Мокк упізнав голос Смоложа. — Вони гірші за гроші інших людей? Може, залишити їх вам, щоби ви собі пішли випити пива? Може, вам не до вподоби, що я без фрака?

Мокк підскочив до Смоложа й узяв його під лікоть.

— Цей пан вам не довіряє, — Мокк, якого ця ситуація несподівано розвеселила, кинув глузливий погляд на білетерів. — Схоже, слушно, бо судячи з ваших пик, вам уже в дитинстві давали горілку замість риб’ячого жиру.

Мокк відтягнув Смоложа вбік, не звертаючи уваги на спантеличених білетерів.

— І що? — запитав він.

— Все гаразд. До обіду в панни Пфлюґер. Потім у себе вдома. Обидві. Весь час репетирували, — затинаючись, белькотів Смолож.

— Спасибі вам, Смоложе, — Мокк привітно глянув на підлеглого. — Ще якісь два тижні. Витримайте. А тоді в нагороду за гарну роботу отримаєте понадплановий тиждень відпустки. Перед самими святами.

Смолож підніс капелюха й, човгаючи ногами, посунув до виходу, за яким блищали сніжно-білі накрохмалені манишки, гаптовані блискітками вечірні сукні, китайські віяла й кольорові пера. Мокк витяг запрошення й прилаштувався в черзі за якоюсь худорлявою дамою, що в одній руці тримала лорнет, а в іншій — довгого мундштука із запаленою сигаретою. Білетери не вимагали в неї запрошення, навпаки, сповнені поваги, злегка вклонилися.

— О, кого я бачу?! — скрикнула дама. — Це справді ви, маркізе? Ах, яка честь! — екзальтована дама обернулася до тих, хто стояв за нею, аби поділитися з ними своїм чудовим відкриттям. Її увагу привернув Мокк. — Це неймовірно, любий пане, — тут дама помилилася й замість лорнета піднесла до очей мундштук. — Білетер на сьогоднішньому концерті ніхто інший, як сам маркіз Жоржик де Лешамп-Бріє!

Вочевидь ображена тим, що на Мокка її повідомлення не справило великого враження, дама попливла в бік фойє, оточуючи себе хмарами диму неначе паротяг, а сам Жоржик, що його Мокк звинуватив у споживанні горілки в дитинстві, з погордою глянув на його запрошення.

— А вам, вельмишановний пане кримінальний радник, — Жоржик повільно читав титул на запрошенні, — той скандаліст, що намагався пройти без запрошення, передав свій благодійний внесок?

— Авжеж, я ж бо непитущий, — відказав Мокк, минаючи невдоволеного Жоржика.


Бреслау,

середа 30 листопада,

дев’ята година вечора


Благодійний концерт добігав кінця. Софі, що раділа оплескам, відсутності запаху перегару в чоловіка й захопленим словам, якими її обдаровував під час антракту бреславський бомонд, зсунула з долоні рукавичку й дозволила сухим і сильним пальцям Ебергарда легенько мандрувати гладенькою шкірою її долоні.

Мокк заплющив очі й згадував виступ Софі, її незворушний спокій за фортепіано, її поведінку, сповнену скромної вишуканості, без екзальтації й несамовитого скидання головою. Він захоплювався не стільки грою дружини, скільки лініями її тіла, яке облягала чорна концертна сукня. Мокк захоплювався профілем Софі з гордо зачесаним у кок волоссям, лінією шиї, тендітністю плечей, округлістю сідниць. Його переповнювали гордощі самця. Під час антракту він згорда дивився на інших чоловіків і ні на крок не відступав від дружини, немов промовляючи: «Не наближатися — це моя територія».

Залунали останні акорди «Післяполуденного відпочинку фавна» Дебюссі. Залунали оплески. Замість того, щоб дивитися на музикантів, Мокк захоплювався грацією, з якою Софі складала долоні для оплесків, підносячи їх високо на головою. Прошепотівши їй кілька слів на вухо, він швидко вийшов із зали. Побіг до гардеробу, взяв і поклав на стійку хутро й капелюшок дружини, а також своє пальто й капелюха. Відкрив коробку з норковим манто й заховав його в рукаві шуби Софі, що пахла її парфумами. Тоді одягнувся і став чекати, тримаючи її шубу на руці. За мить вона з’явилася. Випнувши повні груди, вона увіпхала руки в рукави шуби, що її подав Ебергард.

— Це не моє, — сказала вона перелякано, виймаючи манто з рукава. — Ебі, швейцар помилився. У мене не було манто.

— Це твоя шуба, — обличчя Мокка нагадувало обличчя гімназиста, що підклав кнопки на стілець ненависному вчителеві. — І твоє манто.

— Дякую, любий, — Софі подала йому руку для поцілунку.

Мокк обійняв її за талію й вони вийшли з Концертного залу. Озирнувся навколо й побачив припаркованого «адлера». Захряснувши дверцята за

1 ... 22 23 24 ... 99
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Кінець світу в Бреслау», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Кінець світу в Бреслау"