Книги Українською Мовою » 💙 Жіночий роман » Моя, бо кохаю, Оксана Мрійченко 📚 - Українською

Читати книгу - "Моя, бо кохаю, Оксана Мрійченко"

695
0
28.10.23
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Моя, бо кохаю" автора Оксана Мрійченко. Жанр книги: 💙 Жіночий роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 23 24 25 ... 81
Перейти на сторінку:

Лера повернулася на бік і заплющила очі. Влад пару хвилин дивився на дівчину, а потім підняв руку та обережно торкнувся її шовковистого волосся. Як дочекатися ранку, щоб поговорити про найважливіше? Лера заснула і Влад теж почав дрімати біля неї, поклавши голову на край ліжка. Проте одразу прокинувся, коли відчув поруч рух. Розплющивши очі, Влад побачив Леру, яка поспіхом вибиралася з-під ковдри, притуляючи долоню до рота. Влад зорієнтувався швидко. Посадивши дівчину на ліжку, він всунув їй в руки тазик і вправно зібрав пальцями її довге волосся, відгортаючи його на спину. Лері знадобилося кілька хвилин. Коли її організм позбувся залишків коктейлю, Влад виніс тазик і ретельно його вимив. А потім допоміг дівчині дійти до ванної. Лера вмилася і почистила зуби. Влад супроводив її назад у спальню, про всяк випадок знову захопивши з собою тазик.

— Божечки, яка ганьба! — тихо промовила Лера, забираючись назад в ліжко.

— Нічого, — Влад накрив дівчину ковдрою і знову сів на підлогу біля неї. — Буває всяке. Тепер спатимеш до ранку.

— Ти не мусиш це все робити, — Лера зустріла його погляд. — Чому ти тут?

— Бо я не можу залишити тебе саму в такому стані, — Влад накрив долонею руку дівчини, вдивляючись в її сірі очі. — Я щось відчуваю до тебе, Леро. І ці почуття вже давно вийшли за рамки дружньої симпатії.

1 ... 23 24 25 ... 81
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Моя, бо кохаю, Оксана Мрійченко», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Моя, бо кохаю, Оксана Мрійченко"