Книги Українською Мовою » 💙 Любовне фентезі » Моя Капризуля, Олена Арматіна 📚 - Українською

Читати книгу - "Моя Капризуля, Олена Арматіна"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Моя Капризуля" автора Олена Арматіна. Жанр книги: 💙 Любовне фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 23 24 25 ... 69
Перейти на сторінку:

Мої зусилля дуже скоро виправдали себе - в місто Самандар, що виблискувало білим каменем, зі щедрими дарами і пропозиціями прибули перші посли. Трохи дратувало мене те, що для переконливості іноді доводилося демонструвати своє звірине обличчя.

Але моя мета виправдовувала засоби - для того, щоб знайти і повернути свою жінку, мені потрібні були сила і союзники. Про те, що, можливо, вона не вижила - я не думав. Про те, що може злякатися моєї нової зовнішності - взагалі не згадував, а гнав ці думки геть. Поки мої довірені люди вирушили на пошуки, я цілодобово безперервно був зайнятий: переконував, якщо потрібно було - погрожував, будував, вивчав, завойовував, домовлявся...

І ось одного разу, коли я, сховавши обличчя під маскою, таємно блукав Самандаром, мені назустріч вийшла незвичайна парочка - худорлявий хлопчак з непропорційно довгими руками і ногами, і величезний чоловік у довгому шкіряному плащі та копицею непокірного, подекуди збитого в ковтуни волосся.

У першу мить я завмер, не вірячи своїм очам - невже мої друзі, яких так само, як і мене земляни охрестили мутантами, знайшли мене?! Уперше в житті я ледь стримав сльози - мої друзі впізнали мене, ледь кинувши на мене погляд.

А от вона - не впізнала. Не впізнала, зіткнувшись ніс до носа в замку землян. Не впізнала, заснувши в мене в руках. Не впізнала, опинившись у моїх обіймах. Ба більше, вона жодного разу не приходила до мене у снах. Чому? Намагалася мене забути? Шкодувала про те, що зустріла мене? Ніколи й не кохала? Які тільки думки не кипіли в моїй голові, отруюючи серце і пробуджуючи злість. Гнів. Бажання покарати.

І не дивлячись ні на що, мене до неї шалено тягнуло. Її запах обпікав мої легені, руки тремтіли і наливалася чоловіча гідність, коли я уявляв її витончене, ніжне тіло, що тремтить у моїх руках.

І це мене розлютило. Вибісило. Настільки, що пообіцявши їй після заходу сонця нагадати про свої права, не прийшов на вечерю, а вирушив до лісу, обернувшись звіром, намагався заспокоїтися і привести до ладу думки.  

І ось тепер її гіркі, кинуті майже у відчаї слова знову перевернули мій світ з ніг на голову.

«...Не буду його шукати. Якщо він загинув, мені буде знову дуже боляче. А якщо живий... і просто знехтував мною, кинув, це просто розіб'є мені серце».

Вона не приходила в мої сни не тому, що забула або шкодувала про зустріч. А тому, що боялася дізнатися про те, що мене більше немає.

Не тому, що розлюбила... А боялася того, що Я ЇЇ НЕ КОХАЮ...

Дурна... Яка ж ти дурненька, моя Капризуля. Ти - сенс мого життя. Думки про тебе допомогли мені вижити. Заради тебе я став вождем суворого племені, побудував найбагатше місто, піднявся на найвищу сходинку влади на Ісиді, ставши рівним корінним вождям.

{ touchstart', function (e) { Reader.stars.sendRating(e.target.value); }); });
1 ... 23 24 25 ... 69
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Моя Капризуля, Олена Арматіна», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Моя Капризуля, Олена Арматіна"