Книги Українською Мовою » 💛 Короткий любовний роман » Знайомство у клубі, а після несподівана вагітність, Ганна Корт 📚 - Українською

Читати книгу - "Знайомство у клубі, а після несподівана вагітність, Ганна Корт"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Знайомство у клубі, а після несподівана вагітність" автора Ганна Корт. Жанр книги: 💛 Короткий любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 23 24 25 ... 68
Перейти на сторінку:
Глава сімнадцята. Юля

Я зірвалася. Ось так легко й просто піддалася секундному бажанню поцілувати, а далі все в тумані. Бажання накрило з головою нас обох. Я забула про все на світі та про всіх. Просто віддалася власним бажанням і відчуттям. Шкодувати вже пізно тому я вирішила просто йти далі. Хай буде, що буде! 

Мені з ним добре і йому зі мною теж, хіба це головне? Тим паче у нас скоро народиться спільне малятко. 

Ці три дні я тільки те й робила що уникала Антона та всіма  можливими способами ігнорувала та намагалася вгамувати потяг до нього. Я вже звикла до розмов з ним до його обіймів коли сумно, за його таким гарячим тілом. 

І цієї ночі отримавши можливість знову отримати те чого так не вистачало і навіть більше я просто ніби збожеволіла і втратила над собою контроль. Мені скільки б я не брала всього було мало я хотіла більшого і я його отримала.

З самого моменту пробудження з мого обличчя не сходила усмішка. Накинувши на себе атласний халатик я вийшла з кімнаті. За вікном тільки світало, а Саша вже сидів і пив каву на кухні. Помітивши мене хлопець якось дивно заусміхався. Я спочатку не зрозуміла причини такої реакції.

—  Доброго ранку! — привітався хлопець оглянувши мене з ніг до голови, а після хмикнув і його усмішка стала ще ширшою.

— Доброго! — привіталася у відповідь трохи насторожившись.

— Як спалося? — запитав хлопець ховаючи обличчя за кружкою та я по очах бачу що він чимось розвеселений. 

І нарешті до мене доходить. У вечері коли ми зайшли в кімнату Саші ще вдома не було. Я сама починаю усміхатися.

— Доброго ранку! — з кімнати виходить задоволений як кіт Антон. 

— Доброго! Як нічка минула? 

— Як давно ти вдома? — запитую я розуміючи що він чув. 

— Достатньо довго! — відповідає Саша.

— Ото значить ти й сам усе прекрасно розумієш чого тоді тут нам допит влаштовуєш? — троки психанувши гримнула я.

А самій соромно! Обличчя почервоніло, а щоки від усмішки уже болять. Вальяжною ходою до мене підходить Антон й злегка обіймає за талію.

— Гаразд, гаразд! Я мовчок. Але ще одне питання я все ж задам. То ви тепер офіційно разом чи як? — хихикаючи запитав Саша. 

Міні від його питання стало не по собі а на додачу несподівано стався приступ рвоти. Після обіймів з туалетом я скидаючись на сильне бажання поспати пішла в кімнату так і не давши відповідь на запитання. 

Через кілька хвилин у ліжко ліг Антон. Хлопець обійняв мене зі спини. 

— Ти так і не відповіла на запитання, — тихо пробурмотів біля мого вуха хлопець.

Я чесно не знала що відповісти на запитання тому просто вдала що вже сплю. В середині було якось не спокійно. В голові знову почалися роїтися різного типу думки. А серце швидко билося в грудях і давало надію на краще. Відчуваючи приємне тепло та втому незабаром я заснула вслід з Антоном сопіння біля вуха якого стало мені колисковою.

Зранку я прокинулася в ліжку сама на годиннику показує опів на дев'яту ранку. Вставши з ліжка йду до кухні. У  квартирі тихо заглядаю у кімнату Саші там порожньо. Схоже я знову залишилася сама у дома без можливості вийти з квартири. 

Хоча чому? Вийти я можу, але зайти потім наврядчи. Я живу в Антона у квартирі вже тиждень. За цей час нічого не сталося. Стас так і не з'явився, а мав би. Якщо справді вирішив дати про себе знати. Тому я всерйоз задумалася над переїздом назад до себе додому. В гостях добре, а дома краще. 

Випивши чаю я пішла збирати свої речі. Страх давно зник як і дурне передчуття тому я справді не розуміла реакції Антона на мою новину про повернення додому.

— ТИ нікуди не поїдеш! А якщо цей навіжений прийде? — вкотре повторював розлючений Антон.

Наша розмова тривала вже понад тридцять хвилин, і двадцять з них вона була на підвищених тонах ми кричали одне на одного намагаючись кожен довести свою точку зору. Знову! Я помилилася думаючи що тепер все буде добре хоча б тимчасово, але ні. Я звикла сама вирішувати за себе, бо я краще знаю що для мене ліпше.  Та Антон цього не розумів і не помічав. Чомусь він вирішив що в праві вирішувати за мене. Під кінець я не витримала і сказала.

— Хто ти такий? щоб вказувати мені куди я можу йти, а куди ні!? Правильно ти ніхто в моєму житті. — на емоціях викрикнула я.

— Я батько дитини яку ти носиш під серцем! — викрикнув у відповідь хлопець.

— Отож-бо! Єдине що тебе тримає біля мене це довбане відчуття обов'язку перед дитиною. Не будь його не було б й мене зараз у твоєму житті й у цій квартирі, — я не кричала, а говорила спокійно з ноткою гіркоти у голосі.

— Це не правда! — заперечив Антон

— Неправда!? — перепитала я. — А яка ж тоді правда? Тільки не кажи що закохався в мене з першого погляду. І що в нас щось було б якби я не завагітніла. Не кажи що потім шукав мене, — хлопець мовчав. У його очах я побачила щось схоже на відчай. — Бувай! — кинула я на останок й повернулася аби піти геть з квартири.

Й побачила на порозі шокованого Сашу і ще трьох хлопців позаду нього В одному із них я впізнала нашого колишнього однокласника Вітю. Протиснувшись між ними я покинула квартиру. Швидко увійшла у ліфт натисла потрібну кнопку, двері зачинилися і я спустилася на перший поверх. Потім швидко сіла у своє авто й уже з годину я була у себе в дома розбирала речі.

Настрою не було зовсім. Дорогою я зупинила авто аби просто поплакати. Це вже не перша наша сварка яку провокувала я через свої принципи та гордість. Та нічого з собою вдіяти я не могла. Я намагалася  звикнути до квартири Антона та мені це так і не вдалося. Не раз вночі я прокидалася від туги за своїм домом. Так пройшло дуже мало часу та я більше так не могла. 

Погіршували ситуацію незрозумілі стосунки з Антоном мої почуття до нього та його до мене. Можна поговорити і я чесно хотіла це зробити та не вийшло. Я боюся почути відповідь на запитання. 

Відповідь на своє я уже знаю. Я закохалася у нього.  Швидко, сильно і безповоротно. Я раніше не вірила в кохання з першого погляду та схоже саме воно зі мною і трапилося.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 23 24 25 ... 68
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Знайомство у клубі, а після несподівана вагітність, Ганна Корт», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Знайомство у клубі, а після несподівана вагітність, Ганна Корт"