Читати книгу - "Дружина Повелителя Демонів, Елісса Фенікс"

Катя відчувала, як серце калатає в грудях, наче намагається вирватися назовні. Її секрет був розкритий. Вона мала пояснити, але як? Що сказати? Як переконати Повелителя, що вона не ворог?

Аріан не відводив від неї погляду. В його очах не було злості чи страху — лише роздуми, уважність.

– Скільки ти знаєш? – нарешті запитала вона, намагаючись приховати нервозність.

– Достатньо, щоб зрозуміти, що ти не та, за кого тебе приймали, – повільно відповів він. – Але ти досі моя дружина.

Ці слова мали її заспокоїти, та замість цього всередині наче щось обірвалося.

– То що ти тепер зробиш? – запитала вона, не зводячи з нього очей.

Аріан дивився на неї довго, перш ніж заговорити:

– Я не збираюся тебе знищити, якщо ти про це.

Катя мало не видихнула з полегшенням.

– Але тепер мені потрібно знати всю правду, – продовжив він. – Хто ти насправді?

Катя закусила губу. Відступати було нікуди.

– Я... Я не Катерія, – нарешті зізналася вона. – Я інша. Катя. І я прийшла з іншого світу.

Аріан не здивувався.

– Як я і думав, – тихо сказав він. – Це пояснює багато чого.

Катя здригнулася.

– І що ж ти тепер скажеш?

Він нахилив голову, уважно вивчаючи її обличчя.

– Скажу, що ти занадто смілива для людини, яка опинилася серед демонів.

Катя зітхнула, відчуваючи, як напруга трохи спадає.

– І що тепер?

– А тепер... – Аріан наблизився. – Ми знайдемо того, хто наклав на тебе прокляття, і змусимо його зняти його.

Катя широко розплющила очі.

– Ти хочеш допомогти мені?

– Ти моя дружина, – твердо сказав він. – І, схоже, це доля, а не випадковість.

Його слова змусили щось тремтіти всередині неї.

Вона не була сама. І це змінювало все.