Читати книгу - "Таємниці морів, Сергій Гальченко"

   — Так коли це буде? Гадаєш, я від хорошого життя в ці краї подався. А їй усе і зараз давай! — буркнув Марко.  

   — Справа твоя, не знаю, що знайшло на твою кохану. Тобі трохи грамоті вивчитись, і знайдеш гідну роботу. До речі, чув як ти нещодавно обговорював з корабельний майстром деякі деталі.

Ти непогано знаєш свою справу.

   — Ну так, я хотів запропонувати дещо  переробити, в корпусі. Це може додати швидкохідності. А ще я певен ... ну якщо наприклад ... Гаразд забудь.

   — Та кажи вже.

   — Тут так просто не розкажеш, — відповів Марко, — можу показати креслення.

   Він витягнув згорток паперу, із зображенням корпусу їх корабля. І почав у всіх подробицях описувати свій план Фернандо. Коли той закінчив, Фернандо визнав, що в його словах є сенс.

   — Дещо потрібно ретельніше обміркувати, —продовжив Марко, — впевнений це збільшить не тільки швидкість, але ще і маневреність. У себе на батьківщині я працював на будівництві подібного судна.

— Знаю, флейти - то нідерландські кораблі. Колись цей корабель належав Голландської Вест-Індійської Компанії. Поки не опинився у нас в руках.

  Марко і Фернандо так захопилися обговоренням, що не помітили, як до них підійшла Вівіан.

  — Пробач, що відриваю, — перервала їх дівчина, — досить вже дутися. Нам треба поговорити.

  — Ти і так вже все сказала!

  — Годі вже! Пробач, що я тобі наговорила, — сказала дівчина, і взяла хлопця за руку.

  Марко на мить завмер. Здавалося, що йому однаково хочеться обійняти дівчину і відштовхнути.

  — У чомусь ти права, — сказав він, нарешті, обнявши її, — я бідний і не можу поки тобі запропонувати гідного життя.

  — Головне, що ти врятував мене. І я не хочу повернутися до цього чудовиська. Мені хочеться швидше забути, як він грубо поводився зі мною. Навіть погрожував віддати для розваг своїм друзям, якщо я не буду виконувати його забаганки.

  Дівчина заплакала і притиснулася до хлопця.

  — Молодь, аби сваритися, а потім мириться, — мовив старий матрос, що проходив поряд, — тільки ліжком не сильно скрипить вночі!

  Вранці наступного дня від флейту «Нестримний» відчалив шлюпка. У ній на торговий корабель вирушили дружина і дочка Грінвельда, а також Вівіан. Донька Бенджаміна встигла потоваришувати з нею і запропонувала стати її гувернанткою. Та, не довго думаючи, погодилася. Марко теж спочатку хотів відправитися з ними. Однак поміркувавши, не зважаючи на всі вмовляння коханої, залишився на кораблі. Їм як раз потрібен був тесля, і Марко приступив до своїх обов'язків.

  Капітан і квартирмейстр схвалили його пропозиції по ремонту корпусу і такелажу.

  — Зараз нам потрібно йти, і часу на ремонт немає. Та коли буде довга стоянка, ти зможеш все облаштувати.

  Флейт йшов на невеликій відстані від бригантини. Кілька днів не втрачав її з поля зору.  Та потім торгівець пішов в бік Європи. А «Нестримний» попрямував на північ, до берегів Флориди.