Читати книгу - "Небезпека у лісі! {оушен}, Страгозорый"

     Щоб не розриватися і не витрачати багато часу, я повернувся до свого світу з Заргором і попросив Озіра сходити зі мною. Визвались ще батьки зі світу людей.

— Я можу обрати лиш одного з вас. - Кажу, дивлячись то на Мірарду, то на Тимура. - Хтось повинен слідкувати за Народом.

    Насправді, мені хотілося залишити у своєму світі саме Тимура як того, хто не мав нормального захисту і міг постраждати сильніше за інших. Все ж, у матері є Терн, Озір, як і я, не помре, ну а я взагалі амфігор, у мене більше здібностей. Звісно, Тимур теж міг контролювати свою енергію, але я боюсь, що цього може не вистачити.

— У нас вже є радник, він добре впорається з Лісним Народом, доки нас нема. - Відповів батько, наче він прочитав мої думки.

    Хоча, може воно й на краще. Вони з мамою підуть разом. Хтось буде прикривати, інший щось читати або дізнаватися. Але хвилювання за батька все ж було.

— Добре, йдемо.

..

..

..

..

..      

— Це так дивно... - Сказав тихо Заргор, коли ми зайшли до доволі великої кімнати. Заргора я вирішив взяти з собою - він слабкий для битви один на один, але доволі сильний для того, щоб якщо що прикрити мене.

     Я різко завів його в тіні, бо поряд йшло декілька доволі великих гібридів. Добре, що ті дивились у іншу сторону, а то точно би вже помітили.

     Посередині великої кімнати було щось по типу арени. На ній билося декілька гібридів. При тому троє з них були великими, маючи на тілі броню з дивного, темно-жовтого каменю. Гібриди, які билися проти них, хоч і були дуже втомленими, продовжували битися.

    Тепер я потихеньку почав розуміти ситуацію. Вони тренують битися гібридів проти їх волі. Ну а тих, хто не зміг нормально пройти далі й витримати натиск просто вбивають.

      Але навіщо вони це роблять? У них є якісь мотиви, чи вони просто роблять це заради того, щоб просто трохи розважитися? І чи є у них якийсь то бос, чи хтось подібний? Але відповідь на це питання прийшла сама собою.

    На великому камені - прям як на троні, - сидів такий же самий великий дракон. Я майже одразу його впізнав. Цей виродок... Як він взагалі зміг звільнитися від печаті? Я сподівався, що більше ніколи не побачу його, і наша з ним не дуже приємна історія нарешті завершилась!

      Але, все ж, цей чортів Зен повернувся. Тепер він точно захоче залишитися у світі гібридів надовго. І можливо, він захоче помсти.