Читати книгу - "Коли ти поруч , Кері Ло"

— Не спирайся на ногу, — коротко наказує Тимофій.

І перш ніж я встигаю заперечити, він легко підхоплює мене на руки. Я зойкаю від несподіванки й рефлекторно обхоплюю його за шию, впиваючись пальцями в прохолодну тканину піджака.

— Ти що… Пусти мене! — бурмочу, але навіть мені самій ці слова здаються несерйозними.

— Заспокойся, Еміліє, — його голос низький, впевнений. — Інакше впадеш.

Він несе мене до машини, легко, ніби я зовсім не важу. Серце б’ється так голосно, що, здається, він теж це чує.

Коли ми опиняємося біля авто, він обережно садить мене на переднє сидіння й опускається навпочіпки переді мною. Його пальці м’яко, але впевнено торкаються моєї щиколотки.

— Боляче? — питає тихо, піднімаючи на мене погляд.

Я не можу відвести очей. Його пальці — теплі, сильні, але дбайливі. Він повільно проводить долонею по моїй нозі, ніби намагається відчути кожен м’яз, кожен рух. Від цього дотику по моєму тілу пробігають розряди, а серце починає калатати ще швидше.

— Трошки, — шепочу, і голос звучить занадто хрипло.

Між нами зависає тиша. Напружена. Густе вечірнє повітря здається електризованим. Його пальці все ще лежать на моїй шкірі, і це неправильно… І водночас до божевілля правильне.

— Тобі варто бути уважнішою, — його голос тихий, майже оксамитовий.

Я ковтаю клубок у горлі.

— А ти завжди такий турботливий?

Куточок його губ смикається.

— Тільки коли йдеться про впертих дівчат у червоних костюмах, від яких, як виявилося, залежить робота моєї компанії.

Я відкриваю рот, щоб огризнутися, але він раптово нахиляється ближче. Всього на кілька сантиметрів. Я можу порахувати темні вії, відчути його тепло…

Його обличчя зовсім близько. Тепло його шкіри змішується з вечірнім прохолодним повітрям, і від цього мене охоплює дивний, хвилюючий трепет. Небезпечна близькість. Серце гупає десь у горлі, дихання збивається, а в голові — порожнеча. Тільки цей момент, тільки його погляд, який пронизує наскрізь.

Я знаю, що варто відвести очі, відсторонитися, сказати щось колке, щоб розрядити ситуацію. Але не можу. У цю мить здається, що весь світ стискається до маленької точки між нами. І я не впевнена, чи хочу, щоб ця мить закінчилася.