Читати книгу - "Зіграй мою наречену, Холод Влада"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— Та не дуже, — я розувся. — Але чаю б, напевно, випив...
***
Ми сиділи мовчки і пили чай.
Виявилося, я зовсім не знав її і не розумів. Вона виглядала такою спокійною і безтурботною, що можна було подумати, що їй дійсно все одно на те, де я і з ким ночував. Хоча... А чому їй мало б бути не все одно? Навіть якщо колись вона мене кохала, не факт, що я їй все ще подобаюся.
Можливо, їй просто було зручно прийняти цю мою пропозицію і жити собі спокійно, не платити за комуналки і тому подібне?
Надя раптом дістала мобільний і я згадав, що мій сів.
— Піду поставлю телефон на зарядку, — я дістав телефон з кишені і хотів вже встати, коли вона зупинила мене.
— Та пий чай, я сама... — вона взяла мій телефон і мало не побігла з кухні.
І не було її аж декілька хвилин.
Коли повернулася, то усміхнулася і навіть вибачилася:
— Пробач, не одразу знайшла зарядку... — вона сіла біля мене. — Тож які в тебе плани на сьогодні? Будеш відпочивати? Я йду десь о першій. Сьогодні остання вистава перед моїм вихідним....
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Зіграй мою наречену, Холод Влада», після закриття браузера.