Читати книгу - "Замкнута система управління, Антон Данко"

     Основними елементами дохідної сторони є податки та прибуток державних підприємств. Саме тут потрібно наводити порядок – і про це всі знають! Тобто, дохід держави потрібно збільшувати, а витрати, відповідно, — зменшувати. Проста і зрозуміла для всіх математика, але..    

 Створена клептократична система управління має характер розірваної системи управління. За всіма правилами така система не є стійкою в досягненні своєї основної мети – наповнення казни. Як результат, фінансові потоки направляються на інші особисті потреби за допомогою най- удосконалених обхідних схем. Але ми знаємо, як дірявий горщик, так і дірявий бюджет, не може ніколи наповнитись.

     Як зупинити це?

     Відповідь знають всі – змінити систему управління на інший тип – на замкнуту систему управління!

     Детальніше про це.

     Замкнута система, говорячи технічним язиком, створює ефект регулювання. Про це студентам розказують в інституті іще на першому курсі. Так от, якщо по-простому уявити систему управління в формі резервуара, яку ми наповнюємо водою, і одночасно з якої відведена труба на потреби, тоді для того, щоб така система наповнювалася і завжди була з водою, потрібно регулювати як подачу води так і її відведення. От і вся система.
     При цьому, ні резервуар з водою, ані труби не повинні протікати, і саме головне – повинен контролюватись процес.

     Хто ж буде його контролювати?

     Звичайно, біля бочки можна поставити контролера чи охоронця, але... де гарантії, що сам охоронець не просвердлить дірочку?

     Ось тому ставити охоронців чи контролерів справа не вдячна і не ефективна хоча б тому, що охоронця чи державного службовця завжди можна купити – справа тільки в ціні.

     Звідси висновок – замкнута система сама повинна себе регулювати як на підприємстві, так і в державі.

     Зрозуміти це просто – кожен керівник підприємства, кожен проміжний керівник повинен бажати всім серцем і намагатись досягти та максимально сприяти в міру своїх функціональних можливостей максимального економічного результату для свого підприємства з тої причини, що саме від цього і буде залежати його винагорода – або по-простому, зарплата.

      От тоді ні директор, ні головний механік, ні енергетик не будуть брати відткати за надміру дороге обладнання тому, що таке обладнання зменшить прибуток підприємства і, відповідно, їх зарплату.   

      Такий підхід повинен зберігатись і до керівників державних підприємств. І тоді державні підприємства будуть давати прибуток державі.

      Керівника, або в цілому людину, можна контролювати наступними методами: страхом, інтересом, бажанням.

      До цього часу ми вибирали страх. Не можливо над кожним керівником, чи чиновником поставити наглядача, чи контролера. Механізм державного управління повинен мати зворотні зв'язки саморегулювання. Підприємство працює добре, стабільно та ефективно, коли воно працює без ручного управління як, наприклад, система управління марсоходом.

      Звичайно, елементи ручного управління повинні бути присутні в реальних умовах, але тільки на стадіях прийняття рішення.

     Загалом , зарплата управлінця повинна залежати як від виконання його функцій так і ризику прийняття оптимального управлінського рішення. Це може відноситись до чиновників, міністрів, депутатів і, навіть — Президента.