Книги Українською Мовою » 💙 Містика/Жахи » Морок, Айрін Сторі Irene Story 📚 - Українською

Читати книгу - "Морок, Айрін Сторі Irene Story"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Морок" автора Айрін Сторі Irene Story. Жанр книги: 💙 Містика/Жахи. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 25 26 27 ... 30
Перейти на сторінку:

- Отже, шукаємо воду, їмо і розмовляємо. Відчуваю, що нас чекає дуже цікава розмова.

Я почала розбирати пакунки з продуктами. Треба було розділити всю цю кількість на декілька прийомів їжі, щоб на момент заходу сонця ми були ситі, – і всю ніч нас нічого не відволікало від головної мети.

Хлопці закріпили мотузку до відра і подались до колодязя. Я, залишившись на самоті в автомобілі, заблокувала всі двері. Хоч і був день, і сонце палюче, а мені все рівно було страшно.

Через хвилин тридцять хлопці повернулись. Їм вдалось набрати повне відро води. Я вийшла з автомобіля.

- Ти була права – вода тут є, але дуже глибоко.

- Отже, й озеро тут є.

- Софіє, а давай ми помиємо овочі, а ти почнеш нам розповідати свою частину правди в цій історії. Свою я вам вже розповів, а в Олександра, окрім таємного кохання до Світлани, нічого більше секретного і не було. Чи я помиляюсь?

- Ні, не помиляєшся.

- Але я не знаю з чого почати свою розповідь. Я думала, що поступово сходжу з розуму по причині цих снів. Почала ходити до психолога. Вона мені весь час казала, що в мене просто страх води. Через це мені постійно снилось, що я тону в тому чортовому озері.

- «Гарний» психолог. Якщо повернусь назад в Київ, обов’язково запишусь до неї на сеанс. Цікаво, страх чого вона в мене виявить, коли я розкажу їй, наприклад, хоча б про сьогоднішню ніч.

- Кирило, Поліна справді гарний спеціаліст. Але мені вона допомогти так і не змогла – сни не припинились.

- Ти сказала під час поїздки сюди, що сон відрізнявся. В чому була різниця?

- Протягом декількох місяців після мого дня народження мені снився один і той самий сон: світла частина доби – і я стою на полі, трава вже жовта, її спалило сонце; далі я чую шурхіт, ніби хтось наближається, але я не бачу хто саме чи що – і я починаю бігти, забігаючи в ліс. У лісі освітлення змінюється, стає зеленкуватим. Я зупиняюсь, але хтось мене оточує. Я не бачу, але відчуваю, що хтось хапає мене, але я вириваюсь і біжу далі. З лісу я вибігаю до берега озера. Навколо темно. І раптом мене хтось штовхає невідомо звідки в воду – я падаю, намагаюсь виплисти, вдихнути повітря, але мені це не вдається. Я задихаюсь. І мене затягує в морок води озера.

- А в тебе точно немає страху води?

- Кирило… Ні, немає. Я вчора дізналась причину свого сну.

- Коли це?

- Коли говорила з мамою. Ти сам все чув. І, до речі, в цьому саме і полягала різниця: в автомобілі я побачила все, що потім мені розказала мати, ще не знаючи цієї історії про сімейну таємницю.

Олександр обтрусив руки та відкрив пляшку, щоб попити води.

- Я теж все чув. І от, що я думаю.

- І що ж?

- Ну, за те, що ці нелюди пустили кров дитини, мати цієї дитини зробила так, щоб вони вічно мали жагу до крові. І фізично стали нелюдами, нечистю, монстрами, щоб це відповідало їхньому внутрішньому стану.

- Ми маємо якнайшвидше з ними розібратись. Ніхто більше немає від них постраждати. Ти знаєш, що нам робити, Кирило?

- Що там було написано на тих листочках, які так завбачливо залишили Іван зі Світланою? Срібних куль у нас, звісно, що немає, але все інше підготуємо. Доведеться попрацювати зараз і вночі спати теж не вдасться. На жаль.

Наступні декілька годин ми готували зброю, щоб знищити нечисть. Ми вийняли все, що купили Кирило з Олександром в будівельному магазині, з багажника, щоб побачити з чого нам обирати. Кирило сказав, що зможе зробити щось схоже на осиновий кіл, але у великій кількості. Невідомо, чи тут поблизу росте осина, то ж ми обмокнули кожну деревину у святій воді.

Алекс взяв лопату та обкопав церкву. Там, де була тільки-но розрита земля, я насипала солі. Вийшло, що церква була оточена колом з солі.

Двері та стіни церкви ми оббризкали освяченою водою, щоб нечисть навіть не стукала більше і не ходила по даху.

Кожен інструмент, яким можна було б відбиватись, навіть рештки лопати, теж змочили у святій воді. Потім я згадала про покинутий хрест в самій церкві. Щоб вбити монстрів, треба буде вийти поза межі нашого сховища – церкви. Отже, хрест нам точно знадобиться.

Прошу всіх, хто читає написані мною книжки та додає їх собі в бібліотеку, підписатись на мене як на автора, щоб не пропустити нових ще більш захоплюючих історій!

1 ... 25 26 27 ... 30
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Морок, Айрін Сторі Irene Story», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Морок, Айрін Сторі Irene Story"