Читати книгу - "Місто кісток"

– Ні. Мама ненавиділа всі ці речі. Вона навіть диснеївські мультики не любила. Мама не любила, коли я читала манґа[8]. Вважала, що це для малюків.

Годж почухав голову. Його волосся й не поворухнулося.

– Дуже дивно, – пробурмотів він.

– Не зовсім, – сказала Клері. – Моя мати не була дивачкою. Вона була цілком нормальною людиною.

– Будинки нормальних людей зазвичай не обшукують демони, – спокійно сказав Годж.

– Можливо, це якась помилка?

– Якби це було помилкою, – відповів Годж, – і ти була б звичайною дівчиною, то не побачила б демона, що напав на тебе. Твій розум сприйняв би його як щось абсолютно інше: злого собаку чи навіть іншу людину. А ти бачила його, він говорив з тобою…

– Як ви дізналися, що демон говорив зі мною?

– Від Джейса. Ти ж сама йому сказала.

– Він шипів, – здригнулася Клері, згадавши демона. – Він хотів з’їсти мене, але, наскільки я зрозуміла, йому заборонялося.

– Равенерів, як правило, контролює більш могутній демон. Самі вони не дуже розумні чи здібні, – пояснив Годж. – Він не обмовився, що саме шукав його господар?

Клері задумалася.

– Він згадував якогось Валентина.

Годж так різко випрямився, що Г’юґо, який зручно вмостився на плечі, злетів у повітря, роздратовано каркаючи.

– Валентина?

– Так, – підтвердила Клері. – Те саме ім’я я чула від хлопця в «Пекельному лігві», тобто від демона.

– Ми всі чудово знаємо це ім’я, – сказав Годж. Його голос був спокійним, та Клері помітила, що руки трохи трусилися. Г’юґо знову сидів на плечі, настовбурчивши пір’я.

– Це демон?

– Ні. Валентин був Мисливцем за тінями.

– Мисливець за тінями? А чому ви сказали «був»?

– Тому що він помер, – прямо сказав Годж. – Він мертвий уже шістнадцять років.

Клері відкинулася на диванну подушку. В голові пульсувало. Може, не треба було відмовлятися від чаю?

– Можливо, це хтось інший? Тезко?

Смішок Годжа був зовсім невеселий.

– Ні. Але, мабуть, хтось використовує його ім’я, щоб відправити нам повідомлення, – Він підвівся і підійшов до столу, зчепивши руки за спиною. – Тепер саме час для таких ігор.

– Чому зараз?

– Через Угоду.

– Мирні переговори? Джейс згадував про них. Мир з ким?

– З Нижньосвітом, – пробурмотів Годж. Він подивився на Клері і спохмурнів. – Пробач. Напевне, я заплутав тебе.

– Хіба?

Він оперся на стіл, неуважно погладжуючи пір’я Г’юґо.

– Жителі Нижньосвіту поділяють Світ Тіней разом з нами. Ми завжди жили з ними в хиткому мирі.

– З вампірами, перевертнями і…

– Чарівним Народом, – сказав Годж. – Феї. І Діти Ліліт, що, будучи напівдемонами, є чаклунами.

– А куди належите ви, Тіньолови?

– Нас іноді називають нефілімами, – сказав Годж. – У Біблії їх описують як нащадків людей і ангелів. За легендою, Мисливці за тінями були створені понад тисячу років тому, коли людей захопили демони, що вторглися з інших світів. Чаклун викликав ангела Разіеля, який змішав трохи власної крові з кров’ю чоловіків у Чаші і дав тим людям надпити з неї. Ті, хто пив кров Ангела, стали Мисливцями за тінями, так само, як і їхні діти та діти їхніх дітей. Чаша згодом стала відома як Чаша Смерті. Хоча легенду можна не сприймати буквально, та правда в тому, що протягом багатьох років, коли лави Мисливців за тінями ріділи, для їхнього поповнення використовували Чашу.

– Використовували?

– Чаша зникла, – сказав Годж. – Її знищив Валентин незадовго до своєї смерті. Він влаштував велику пожежу і спалив себе разом зі своєю сім’єю – дружиною та дитиною. Аж випалена земля почорніла. І досі ніхто не хоче нічого там будувати. Кажуть, земля проклята.

– Справді?

– Можливо. Як покарання за порушення закону. Рада, орган голосування Конклаву (Мисливці за тінями, що приймають остаточні політичні та законодавчі рішення), накладає прокляття. Валентин порушив найголовніший закон, здійнявши зброю проти своїх побратимів-мисливців і повбивавши їх. Він і його група, Коло, знищили десятки своїх братів разом із сотнями нечисті під час останніх переговорів щодо підписання Угоди. Їх ледве перемогли.

– Чому ж він нападав на інших Мисливців за тінями?

– Валентин не схвалював Угоду. Він зневажав нечисть і вважав, що їх усіх потрібно знищити, щоб очистити цей світ для людей. Хоча жителі Нижньосвіту – не демони і не загарбники, він вважав, що вони демонічні у своїй