Книги Українською Мовою » 💙 Детективи » Вбивці на борту, Гюнтер Проділ 📚 - Українською

Читати книгу - "Вбивці на борту, Гюнтер Проділ"

473
0
03.05.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Вбивці на борту" автора Гюнтер Проділ. Жанр книги: 💙 Детективи / 💛 Наука, Освіта. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 25 26 27 ... 72
Перейти на сторінку:
як його малюють, — сказав він заспокійливо.

Керш зробив кілька глибоких затяжок і спитав:

— Ви й справді вірите, що у нас є шанс спростувати ці безглузді обвинувачення? Мене ж просто хочуть знищити. Всю цю комісію Маккарті і створено для того, аби звільнити місця для бонз демократичної партії. Що тут спільного з боротьбою проти антиамериканської діяльності? Це корупція в чистому вигляді. Тільки-но наважиться хто-небудь покритикувати політику уряду, і ось маєте — його приковують до ганебного стовпа як ворога держави, піддають прилюдній дифамації. І ніякого суду не треба. Спектакль у цій комісії куди дійовіший. Кого хоч раз викликали до комісії Маккарті, той може вважати себе покійником.

Адвокат Гаррі Уокфілд не зміг заспокоїти свого підопічного.

— Ви занадто песимістично настроєні, Керше. Почекаємо краще до завтра.

Раптом ожив гучномовець. Другий пілот зробив звичайне повідомлення:

— Ми летимо на висоті шість тисяч футів, швидкість машини — чотириста вісімдесят кілометрів на годину. Погода чудова. Бажаємо вам дальшої приємної подорожі.

Пілот і його помічники були старими досвідченими льотчиками. Обидва налітали вже більш як по мільйону кілометрів без жодної аварії, жодної вимушеної посадки. Навіть на війні, під обстрілом зеніток над Руром і Берліном, їх не зраджувало щастя. Жодного разу не зачепили їх ворожі снаряди, хоч і той і другий зробили більш як по тисячі бойових вильотів. Що ж могло трапитися з ними зараз, коли вони летіли добре знайомим маршрутом, у пасажирському літаку, обладнаному за останнім словом техніки?

Радист простягнув їм ззаду на таці дві чашечки кави. Командир літака не помітив цього і плечем неумисно штовхнув її. Одна чашка впала на підлогу й розбилася.

— Це — на щастя! — засміявся радист.

— На щастя? А що ж може скоїтися з нами в цьому драндулеті? — посміхнувся командир. — В нашій справі риск знову з'явиться лише тоді, коли ми почнемо літати до зірок!..

Але замість зірок він бачив перед собою освітлену приладову дошку.

Командир літака позіхнув. Цієї миті в пасажирській кабіні місіс Дейзі Кінг покликала до себе стюардесу. П'ючи вишневий сік, вона розлила його на спідницю. Дівчина в уніформі принесла пляшечку з якоюсь рідиною і, змочивши нею вату, схилилась над сукнею.

— Господи, не допомагає! — жалібно промовила місіс Кінг, побачивши, що плями не сходять. — Адже я в такому вигляді не зможу вийти в Портленді! Що ж я тепер робитиму?

Стюардеса, посміхаючись, відповіла:

— Заспокойтесь, мадам. За хвилину від цих плям нічого не залишиться.

Але місіс Кінг не на жарт розхвилювалася.

— Ні, ні, краще я переодягнуся, — сказала вона, підводячись. — Будь ласка, принесіть мій чемодан.

Проте стюардеса ввічливо, але рішуче похитала головою.

Багажне відділення було зачинене ззовні, і його можна було відкрити з кабіни пілотів лише в разі крайньої потреби. Екіпажеві суворо забороняється допускати пасажирів під час польоту до багажу — аби уникнути шахрайських витівок із страховкою і замахів з підкладанням бомб.

— На жаль, це неможливо, мадам, — сказала стюардеса з вибачливою посмішкою.

Місіс Кінг, незадоволено бурмочучи, опустилася знову в своє крісло. Засмучено оглянула червоні плями на сукні, потім піднесла руку й подивилася на годинника. Стрілки показували сьому. Проте вони на хвилину випереджали годинник пекельної машини, схованої в шкіряному чемодані у багажному відділенні. Там секундна стрілка ще раз з невблаганною точністю оббігла циферблат — і механізм підірвав динамітний заряд.

* * *

Колорадський фермер Кліфф Брубейкер нагодував худобу і, завершивши на цьому свій робочий день, попрямував до будинку, де на нього чекали з вечерею дружина й діти. Йдучи стежкою, він, як і щовечора в цей час, почув гудіння літака компанії. «Юнайтед Ейрлайнс», що пролітав над його фермою у північному напрямку. Кліфф за звичкою глянув угору й побачив темний силует з вогниками на крилах. І в ту ж мить тінь неначе розірвав яскравий спалах. «Падаюча зоря», — в першу мить подумав Кліфф і зупинився, радіючи, що став свідком такого незвичайного вогнища. Та нараз шибки в його будинку задеренчали, розлігся глухий гуркіт, немов десь у далечині вдарив грім, а зірка, як фейєрверк, розпалася на каскад вогнів.

— Дивись, Кліффе, падаюча зоря! — вигукнула його дружина, яка вискочила з дому, побачивши спалах у небі.

Брубейкер не відповів — він пильно дивився вгору. Звідти на землю плавно опускалися вогняні кулі, розлітаючись на безліч маленьких зірочок. А між ними на вітрі майоріли полум'яні прапори — це горіло пальне, що витікало з баків літака.

Фермер обернувся до своєї дружини.

— Це не падаюча зоря, жінко, — схвильовано вигукнув він. — Це вечірня машина до Портленда. Тут щось… — він не закінчив фрази й кинувся в дім.

Схопивши телефонну трубку, Кліфф набрав перший номер, що спав йому на думку — номер пожежної команди.

— Літак зазнав аварії! — закричав він, почувши відповідь на іншому кінці дроту, і похапцем розповів усе, що бачив.



Місіс Брубейкер тим часом також увійшла до кімнати. Вона ще не до кінця второпала, що саме сталося, й спитала:

— Скажи мені, нарешті, що діється, чоловіче? Про який літак ти говориш? І кому ти так пізно дзвониш?

Звістку про страшну повітряну катастрофу було негайно передано в Денвер. О дев'ятнадцятій годині тридцять хвилин денверська радіостанція припинила передачу танцювальної музики, й диктор коротко повідомив слухачів про аварію літака ДС6В. Він закликав людей, що живуть у районі, над яким сталася катастрофа, допомогти рятувальній команді. Потім по радіо знову залунала танцювальна музика.

А ще за півгодини всі радіо- і телевізійні станції США передали повідомлення про нещасний випадок у повітрі. Це було лише одне з багатьох повідомлень, і вжахнуло воно, власне, тільки родичів та друзів тих сорока чотирьох чоловік, що летіли машиною ДС6В — ну, і, звичайно, директорів та акціонерів компанії «Юнайтед Ейрлайнс корпорейшн», для якої кожна повітряна катастрофа означала падіння курсу її акцій на біржі. Протягом наступних тижнів акції

1 ... 25 26 27 ... 72
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Вбивці на борту, Гюнтер Проділ», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Вбивці на борту, Гюнтер Проділ"