Читати книгу - "Моя в борг, Джулія Ромуш"

Сукня, яку знайшла Джейн, ідеально мені підійшла. Потрібно було внести лише кілька правок, але мені пообіцяли в салоні, що до призначеної дати все буде готове.

Дивлюся на годинник і засмучено зітхаю. Я зовсім нічого не встигаю. Організатор весілля чекатиме мене в ресторані вже за пів години на іншому кінці міста.

Швидко поспішаю до машини. Коли перебігаю дорогу, в руці вібрує телефон. Швидко перебігши, дивлюся на екран і застигаю на місці. На екрані висвічується ім'я подруги. "Емі". Ми з нею не розмовляли з того самого вечора в будинку Джейн. Я скидаю і вирішую, що передзвоню трохи згодом. У мене зараз точно немає часу для з'ясування стосунків, цим я займусь увечері. Тим більше, що довго були злою на неї не входило в мої плани. Сукня для другої подружки нареченої вже замовлена за розмірами Емі, так що я все одно збиралася вирішувати нашу сварку.

"Їду до ресторану".

Надсилаю повідомлення Нолану, як тільки сідаю в машину. Наречений казав, що якщо його зустріч закінчиться раніше, то він, можливо, теж під'їде.

"Зустріч затяглася, під'їхати не вийде. Я повністю довіряю твоєму смаку"

Зітхнувши, роблю музику голоснішою. Я думала, що не так сильно засмучуся тому, що Нолан не приїде. Адже він не обіцяв, сказав, що тільки якщо вийде. Але я, як завжди, хотіла вірити в позитивний розклад.

- Ось чорт! - Тихенько сварюся, коли біля ресторану не виявляється паркувального місця. Це дуже популярний заклад, тут завжди потрібно заздалегідь замовляти столик і звичайно, як завжди, жодного місця для паркування.

Здаю назад і швидко виїжджаю до магазину, що знаходиться неподалік ресторану. Доведеться трохи пробігтися. Дивлюся знову на годинник і починаю злитися ще сильніше. У нас броня всього на півтори години в цьому закладі, за цей час потрібно встигнути продегустувати закуски та основні страви, визначитися з десертом, а я вже спізнююся на десять хвилин.

Припаркувавши машину, я швидко вискакую з неї, ставлю на сигналізацію та перебігаю дорогу. І тут відбувається те, що значно погіршує мій настрій. Я перебігаю дорогу, при цьому обходжу велику калюжу. І через кілька секунд вся ця брудна вода з калюжі опиняється на моєму одязі, волоссі, шкірі... Придурок на машині навіть не потрудився об'їхати калюжу, бачачи, що я стою поруч. Він ніби спеціально мітив саме в неї. Я голосно гарчу і при цьому підстрибую на місці. Ну що за лайно?!

До ресторану я заходжу в найжахливішому настрої. Мій світло-рожевий костюм зіпсований. Він повністю в бруді, це навіть не змити якось акуратно, я тільки зроблю гірше.

Ну, звичайно, як тільки я заходжу в ресторан, то на мене дивляться люди. Тут усі такі чистенькі та ідеальні і я, яка кардинально відрізняюся від усього цього. Стискаю сильніше зуби, закидаю голову так, щоб усі побачили як мені плювати на їхню думку і швидко йду в потрібному напрямку. Мені варто було зрозуміти, що нічого хорошого від сьогоднішнього вечора чекати не потрібно ще на стадії, коли я не встигала в ресторан. Випадок з калюжею лише все це підтвердив.

- Яка зустріч, - я не встигаю дійти до свого залу, де на мене чекає Дрю, організатор, як завмираю на місці, як укопана. Від звуку цього голосу на шкірі з'являються крижані мурашки. Переді мною з'являється Бакер власною персоною і зухвало посміхається. Я стискаю пальці в кулак і впиваюся нігтями в шкіру долоні. Ну ось якого біса?!

- Ти перегороджуєш мені шлях, - нервово посміхаюся і намагаюся його обійти, але хлопець мене не пропускає, від чого я починаю злитися лише сильніше.

- Ти не дуже привітна, - вимовляє зухвалим тоном.

- І це привід мене пропустити, - видаю у відповідь і знову намагаюся пройти, але домагаюся лише того, що опиняюся у пастці. Аарон ніби дає мені пройти, я протискаюся між ним і стіною, а в наступну секунду він різко подається вперед і я відразу виявляюсь притиснутою до стіни. - Якого біса?! - Шиплю і підіймаю очі вгору. Серце тут же пропускає удар, бо Бакер надто близько. Настільки, що я готова кричати. Настільки стає страшно.

- Потрібно лише привітно привітатися, щоб пройти далі, - знущається.

- Справи настільки погані, що ти почав тут підробляти? - Не витримую і відбиваю у відповідь.

- Мої справи як ніколи добре, - його усмішка стає ще ширшою, а потім він нахиляє голову так, що я відчуваю на шкірі його гаряче дихання, - а буквально секунду тому стали ще кращими.

Серце починає битися частіше. Він порушує мої межі без дозволу. Нахабно. Пре напролом.

- Мені начхати як твої справи! Прибери руки, на мене чекає весільний організатор, - спеціально повідомляю йому причину моєї появи тут. Щоб уже раз і назавжди збагнув, що до мене не потрібно підходити. У мене є наречений. Коханий чоловік. А те, що зробив Бакер, підло та низько. Він скористався ситуацією тієї ночі.

- Весільний організатор? - Мої слова потрапляють просто в ціль. Аарон послаблює хватку. Тепер його цікавить те, що я сказала. Чудово, я все правильно розрахувала.

- Що таке, тебе не покликали на захід? А я думала, що ти потоваришував з моїм нареченим. - Розтягую губи в посмішці, але через секунду вона зникає з мого обличчя, тому що Бакер знову прибиває мене до стіни.

- Якого біса ти твориш? - Гарчить в обличчя, від чого в мене перехоплює подих. Ось такої реакції я точно не очікувала. З чого він узяв, що взагалі має право так поводитися?! Та хто він взагалі такий і ким себе уявив?

- Що... - Я навіть нічого не встигаю сказати, він наближається ближче, мої очі розплющуються від дикого жаху.

- Ти нещодавно ледве не зрадила нареченому на сумнівному заході, а зараз виходиш за нього заміж? - Запитливо вигинає брову, а я від такого нахабства навіть не відразу приходжу до тями.

- Руки прибрав! - Шиплю у відповідь. - Не смій до мене підходити, хворий виродку!

Даремно, як же даремно я вирішила, що мені нічого не буде за різкі висловлювання. Бакер шкірить зуби як справжнісінький звір, а після стиснувши пальці на моїй руці, різко починає кудись мене тягти.