Книги Українською Мовою » 💛 Бойова фантастика » Реактивація, Кулик Степан 📚 - Українською

Читати книгу - "Реактивація, Кулик Степан"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Реактивація" автора Кулик Степан. Жанр книги: 💛 Бойова фантастика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 27 28 29 ... 78
Перейти на сторінку:

— А ось тут починається найцікавіше… — Ніка знову перейшла на шепіт. — За три тижні до виборів пропала його донька. Безслідно… Поліція перевернула кожен закамарок в Куполі і нічого не знайшла. А згодом, хтось пустив чутку, що вона потайки втекла з коханцем до іншого модуля. Батько, ніби то, був проти їх відносин, от парочка і дременула. Поліція перевірила списки пасажирів бронеходів, що у тому проміжку проходили через К-019. Виявилося, що принаймні три пари підходящого віку серед них були. І на цьому заспокоїлися. А ще через тиждень Артем Труш зняв свою кандидатуру. І, оскільки, він був єдиним реальним претендентом, вибори вчергове виграв наш діючий мер. Тепер ти розумієш, чому я так переполошилася? Якщо чіп Лариси у тебе — значить, найімовірніше, вона мертва. А так як ти нікуди не виїздив, то, виходить, і вона не покидала межі Купола. І… і тоді… О, Господи! Виходить, дівчину викрали, щоб шантажувати батька? Але так і не відпустили? Її вбили? Лариса мертва? Так? Ти бачив її тіло? Та не мовчи ж! Трясця тебе бери!    

— Так… — відказав я так само напівпошепки.

— Де?

— Послухай, тобі не здається, що тут занадто людно для серйозних розмов? — я демонстративно обвів поглядом залу, в котрій перебувало щонайменше два десятка осіб. При цьому з найближчими сусідами нас розділяло заледве кілька кроків.

Ніка прослідкувала за моїм поглядом, замислилася на хвильку і кивнуло.

— Отож… Тому, давай так домовимося. Доїдаємо… Далі йдемо в Арену. Я — битися, ти — дивитися. А вже потім знайдемо собі більш зручне місце для довірчої розмови. Можна у мене. Або в тебе…

— До мене не можна, — мотнула головою дівчина. — Батьки…

— Тьху. Весь час забуваю, що ти досі живеш із батьками. Хоча, є в тому і плюс. Принаймні точно буду знати, що не водиш до себе, потай від мене, ніяких красунчиків.

— Ти про що? — здивовано глянула подруга.

— Та так… світ слухами повниться. Бачили тут тебе з одним…

— Насмішив, — пирхнула Ніка. — Сам мало не що дня тягає до себе дівок, як на роботу. І весь час інших… А мене — ревнує.

— Ну… — відвів я очі. — Далеко не що дня…

— Забудь, — махнула дівчина рукою. — Про фізіологічні потреби нам ще в школі розповіли. Я не осуджую. Врешті-решт, ми ж не приносили клятву вірності одне одному.

— А ти б погодилася? — слова вирвалися мимохіть. Так швидко, що я і не втямив одразу, що бовкнув.    

— Гей, гей! — Ніка навіть тарілку відсунула. — Ти не пропозицію руки та серця вирішив мені зробити?

Мені б спинитися, здати назад. Звести все на жарт. Але натуру не переробиш. Як завжди у критичні моменти в мені вмикалася якась бараняча впертість, і я пер вперед, не зважаючи на перешкоди. Вірніше — змітаючи їх шаленим натиском.

— А ти готова?

В кутик ока залетіла якась порошинка, відволікаючи і дратуючи. Потер пальцем. Не допомогло. Сфокусував зір, щоб придивитися і темна плямка розрослася у мигаючий конверт.

Повідомлення Системи? Не зовсім вчасно. Хоча, поки Ніка мовчить, можна швиденько глянути.

«Увага! Вам доступне завдання «Навіки разом». З’єднайте свою долю з персонажем Вероніка Лис і отримайте відданого напарника. Нагорода — 100 пунктів досвіду. 50 срібних кредитів. Додаткова характеристика. Прийняти завдання? Так/Ні?»

Фіга собі? Це що за приколи? Система свахою зробилася? Так хоче мене оженити, що навіть нагороду пропонує. А з іншого боку, хіба я не роздумував над цим? Та й подобається мені Ніка, чого себе дурити. Значно більше, ніж просто подобається. Тож не будем вмикати задню. Не рак.

Так!

— Так…

Усе відбулося настільки синхронно, що я не одразу й второпав, що друге так промовила Ніка. А коли усвідомив, то взяв дівчину за руку, зазирнув у вічі і перепитав:

— Ти справді готова стати моєю дружиною?

— Так… — дівчина не відвела погляду.

— Дякую… Присягаю, ти ніколи про це не пошкодуєш. Вибач, що усе так буденно… Навіть без обручального перстня. Знаєш… я давно хотів… але й сам не сподівався.

— Байдуже… — посміхнулася Ніка. — Перстні… квіти… то все мішура. Головне, те що в серці.

«Вітаємо! Ви виконали завдання «Навіки разом». Нагорода — 100 пунктів досвіду. 50 срібних кредитів. Активована характеристика «Лідерство». Тепер ви можете створити групу. Кількість членів у групі на даному рівні лідерства — 1.

Увага! 1) Члени групи проходять часткову активацію Системи. 2) З моменту прийняття персонажа в групу, вам буде відкрито доступ до його характеристик, і ви зможете контролювати його розвиток. 3) Досвід для розвитку — член групи зароблятиме самостійно. Для детальнішого ознайомлення з питанням утримання і розвитку групи звертайтеся у «Допомогу»   

— Так, люба. Це найголовніше. Але перстень і квіти теж будуть. Обіцяю. І ще сьогодні. Але трохи згодом. Після бою. А тепер, пішли… Залишилося всього півгодини, а мені ще розім’ятися треба.

1 ... 27 28 29 ... 78
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Реактивація, Кулик Степан», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Реактивація, Кулик Степан"