Читати книгу - ""Вільні Вітру" Життя котячого племені , Катерина Скрипець (Ketty Lynx)"

-Піду прогуляюся, пошукаю своїх подруг, поговоримо, поділимося новинами -хихикнула Тія -Коршун, про свого вихованця я розповім трохи пізніше, якщо ти звичайно не заперечуєш -на що кіт похитав головою, Тія пішла

-Тепер ми залишилися вчотирьох, що маєте намір робити молоде подружжя? -Запитав Коршун, поглядаючи на пару

-Тож напевно погуляємо? -Запитав Захід сонця, на що Єлія розпливлася в посмішці -Добре, пішли погуляємо!

Коли молоді пішли, Рибка щиро промовила -Серце радіє за нашу малечу, як же приємно коли хтось щиро любить і любимо

-Що правда то правда Рибка -Коршун потерся носом у її шию -Я радий що її чоловіком став Захід сонця, а не Кульгавою. Дружина, не складіть мені компанію у прогулянці? -хитро посміхнувся -Давненько ми не були наодинці?

Рибка зрозуміла натяк чоловіка - Чому б і ні? Все ж таки пішли гуляти, то що ж ми не можемо собі цього дозволити? Пішли! Згадав молодість, половимо, полюємо, побігаємо. Скучила я за цими часами!

Подружжя пішло в ліс. Згадати молодість, полює, статемо, і навіть подумати про потомство. Не тільки Коршун та Рибка думали про майбутнє потомство. Ці ж думки відвідували голову кульгавого воїна. Він сподівався що Тія погодиться з ним на прогулянку, як же він здивувався, коли кішка разом з іншими молодими кішечками знаходилися недалеко від річки, вони лежали на березі, у них був час муркотіння (обмін плітками під час чищення вовни), а саме всі кішечки лежали , і вилизували один в одного шерсть за милою бесідою. Всі вони сміялися, жартували, Тія з гордістю розповідала про свого останнього вихованця, інші з не менш гордим виглядом слухали її розповідь, іноді щось питаючи. Коршун причаївся в кущах, підійшовши ближче, щоб можна було почути їхню розмову. Він не любив слухати "бабські плітки", але часом такі плітки носили в собі дуже корисну інформацію, тому глибоко вдихнув, кіт прислухався

-Учень дуже здібним, розумний, вихований! Він стійко пережив смерть своєї матері, жодного разу не показав при мені свої сльози. Але на самоті, навіть уночі, він давав волю сльозам, спочатку я намагалася з ним поговорити, але малюк всім виглядом показував, що він стійко все переживає. Пізніше я вирішила дати йому самому якось це перебороти. Він часом мене мамою називав - трохи опустила очі Тія

-Яка краса! -вимовила кішка сірого забарвлення -От мені такий вихованець! Одного разу спробувала не сподобалось. Якийсь шкідливий, нахабний вихованець попався! Збігав багато разів, жах! Як я його терпіла?

-Не дивно, весь у батька! -вимовила чорна кішка -Той був воїн з характером, і син у нього пішов!

-Я з вами не згодна! -вимовила кішка довгошерста кремового кольору, яка виглядала старше за інших кішок -Справа не в характері батька! Справа в самому кошеняті. Нехай навіть батько мав жорсткий характер. Але характер малюка можна змінити якщо до нього поставитися з повагою, любов'ю. А ти звернулася до сірої кішки -Новичок у цій справі, тому тобі важко далося виховання кошеня. Я в цій справі не новачок, тому знаю як порозумітися з будь-яким кошеням. Тим більше кошеня переживало смерть своєї матері, воно боялося когось до себе підпустити, тому й тікало, показувало характер, вискакувало.

Інші кішки погодилися з мудрими словами кішки. Сіра кішка притиснула вуха до голови, розуміючи, наскільки багато в чому вона помилилася. Тія усміхнулася, вони продовжили розмову. Кульгавий чим більше слухав, тим більше захоплювався цією золотистою кішкою. Йому не терпілося вже взяти її за дружину, але розумів що вона не буде захвату від заміжжя. Незабаром їх час муркотіння закінчився, всі кішки розійшлися в різні боки, не березі залишилися Тія і сіра кішка, вони про щось мило говорили. На цьому кіт не витримав, він втомився чекати коли Тія виявиться наодинці, тому сміливо підійшов до кішок, чим налякав їх. Якщо так, я піду! -запитав кіт

-Не лякайте так нас! -Шикнула сіра -Ловіть! Ви нам не заважаєте, тільки обережно ловите, та Ти?

Тія трохи посміхнулася - Так, ви можете спокійно собі ловити, якщо вас не стомлюватиме наші розмови. Але краще ми підемо погуляємо, я втомилася лежати на сонечку -кішки пішли вперед, відійшовши на пристойну відстань Як він мене дратує, не подобається мені, що він так проявляє до мене увагу. Вдруге доводиться від нього йти. Невже Принц правий, він тепер домагатиметься мене? -Тія розмовляла сама з собою

-Тія, Подруга ти з ким говориш? -Хіхікнула сіра -Що таке, тобі не подобається Кульгавою? А мені здається він милий. Я не відмовилася б бути його дружиною, але хто мене візьме? Кому я потрібна

-Не говори дурниць! -Шикнула Тія -Кульгавий дуже слизький і нахабний кіт. Він мало не став чоловіком моєї Єлії, нашої новоспеченої принцеси! А ти ще знайдеш своє щастя, просто ще не настав час. Тим більше ти моя ровесниця, куди ти поспішаєш? Я ось навпаки сподіваюся, що не скоро стану чиєюсь дружиною, інакше я не зможу займатися улюбленою справою, бути Кормилицею. Тому прийде твоє щастя, тільки чекай на нього!

Сіра кішка засміялася -Добре, тоді я піду і шукаю своє щастя, а ти бігай від свого! -сіра пішла

Кульгавий насправді не залишився ловити рибу, а слідував за ними, побачивши що Тія нарешті залишилася одна, він підбіг до неї -Нарешті ти одна! Можна з тобою поговорити. Ох, важко було слухати вас

Тія від переляку відскочила: - Ви нас підслуховували? Ви хіба знаєте, що це не красиво, не виховано! Хоча вихованістю від вас нею не пахне! -Хмикнула руда -Що вам від мене потрібно? Я втомилася від вас бігати!

-Що потрібно? -Задумався -Ти мені потрібна! Я хочу, щоб ти стала моєю дружиною! На жаль, твоя дурна племінниця обрала не того кота, треба було мене вибрати! Шкода, що Захід украв у мене наречену. Але ж тебе в мене ніхто не забере? Тіє, навіщо опираєшся, подивися на мене? Та я кульгавий, але в мені ще є сила, я чудовий воїн, моя кульгавість мені не заважає боротися, полює, ловити рибу! Чим не наречений?

-До цього списку не вистачає тільки одне -кіт смикнув вухом -Любов! Я вас не люблю, ви мені не симпатичні!